Вікторія геть розчарувалась у житті і вже не чекала, що колись зможе народити маля. Але та навіжена жінка в пологовому вирішила її долю в одну мить.

Вікторія лежала на своєму ліжку в палаті пологового будинку і не могла ніяк прийти до тями. 8 місяців вона чекала на маленьке щастя, на синочка, який був таким бажаним. Та він не з’явився на світ. Так і не побачив променів сонечка, не посміхнувся матері.

Це була третя спроба жінки народити малюка. Перші дві закінчились плачевно ще на перших термінах. Після весілля Олексій та Віка почали задумуватися над появою діток. Та доля так не вважала. На цей раз дівчина майже доходила термін, тому вірила, що нарешті синочок з’явиться на світ. Наперед ніяких поганих прогнозів не було. Лікарі стверджували, що і серцебиття в нормі, і рухається динамічно.

А на 8 місяці серденько його просто перестало стукати. Віка вже просто не могла усвідомити, що це відбувається з нею. А тим більше не могла уявити, як про це розповісти коханому. А потім відповідно Льоша не міг підібрати правильних слів, щоб заспокоїти дружину. Що говорити в такій ситуації? Ніякі слова не зможуть залікувати те, що відбувалося всередині.

Особливо боляче Вікторії було спостерігати за щасливим життям, що вирувало навколо неї. Акушери обговорюють своє життя, свої проблеми, свої радості. Новоспечені матусі посміхаються і планують виписку. Дівчина до останнього надіялася, що це лише сон, злий жарт.

Олексій пішов поговорити із лікарем, а жінка почула якісь крики на коридорі. Довго не реагувала, а потім здалась і вийшла, бо терпіти вже просто не було сил. Коли вона визирнула, то побачила, що якась жінка верещить, ніби не своїм голосом. Акушерка пояснила, що невідома, як навіжена кричить про те, що їй ця дитина не потрібна, вона позбудеться немовляти, коли він тільки з’явиться на світ.

Вікторія не могла повірити своїм вухам. Стільки років вона намагалась народити  маля, а якісь люди просто відмовляються ось так від свого щастя. Якою може бути справедливість, коли у світі досі відбуваються такі речі?

На наступний день Віка з Льошею вже збирали речі. Як раптом до палати зайшла акушерка. Тому жінка й вирішила поцікавитися у неї, як справи у тої жінки, що вчора так шуміла та пручалась.

– Як я й передбачувала, не встигла народити, написала відмову. А я як гляну на тих близняток, серце кров’ю обливається. Куди ж їх до притулку?

Акушерка пішла, а Віка ще довго думала над цією ситуацією. Вона переглянулась із чоловіком, порозмовляла з ним і обоє прийшли до рішення встановити опікунство над тими малятами. Напевно, сам Бог послав їм їх.

Вони точно постараються стати найкращими батьками для обох квіточок.

Оцените статью
Вікторія геть розчарувалась у житті і вже не чекала, що колись зможе народити маля. Але та навіжена жінка в пологовому вирішила її долю в одну мить.