Я вчусь на другому курсі й нещодавно влаштувалася касиром у місцевий супермаркет.
Вчора я прийшла на роботу як завжди. В мене саме була нічна зміна. Вночі зазвичай покупців не багато, але один хлопець привернув мою увагу, бо поводився вкрай підозріло. Він не був схожий на крадія, навпаки, з вигляду дуже пристойний. Щоправда, розгублено ходив по відділах, ніби не знав, що йому потрібно.
Коли він підійшов до моєї каси й заговорив, я зрозуміла, що він не українець, якийсь іноземець. Він пробував щось на пальцях мені пояснити, але я не розуміла. Тоді я попросила свою колегу підійти до мене. Вона знає англійську.
Хлопець пояснював, що немає достатньо грошей, щоб заплатити за їжу, яку він взяв. Сказав, що всі гроші, які він обміняв, у нього викрали, коли він їхав у автобусі. Попросив позичити йому грошей на їжу, а як тільки він зустрінеться зі своїм другом він одразу ж все поверне.
Виявилося, що хлопець прилетів з Бельгії до свого друга. Але той затримався на роботі і його не було кому зустріти.
Моя подруга одразу ж шепнула мені на вухо, що це якийсь аферист і сказала, що покличе охорону. Але я її зупинила і розплатилася своєю карткою за його покупки. Він мені кількадесят разів подякував і пообіцяв, що поверне гроші.
Я не дуже цьому повірила і швидко забула про цей інцидент. Подруга ж сказала мені, що я дуже наївна. Але життя мене навчило, що людям потрібно допомогти, якщо вони потрапили у біду.
Яким же для мене було сюрпризом, коли сьогодні прийшов цей хлопець. Він одразу ж підбіг до моєї каси й повернув гроші. Крім того, вручив мені величезний букет квітів. Я зловила на собі зависні погляди своїх колег, але все одно була дуже приємно здивована.