Я працюю фотографом, з юності дуже любила робити цікаві фотознімки.
Зараз на мене посипались замовлення на передноворічні фотосесії.
Парочки або сім’ї почали до мене телефонувати, потім оплачувати студію, яка прикрашена в новорічному стилі. З ялинками, подарунковими коробками і каміном.
Днями у мене було замовлення на дві сім’ї. Вони між собою дружать і вирішили зробити фотосесію разом.
Спочатку все було добре. Мені сказали адресу студії, я приїхала раніше, розмістила обладнання для зйомки. Пізніше приїхали замовники.
Дві пари гарно одягнених батьків і двоє маленьких хлопчиків приблизно одного віку. Вони були одягнені в гарні светри з оленями і їм вони дуже подобались.
Ми зробили декілька пробних знімків, а потім я попросила всіх розслабитися і вести себе природньо для більш динамічних фото.
Хлопчаки зраділи такій пропозиції і почали веселитися. Вони бігали, стрибали і раділи життю. Я змогла зробити багато суперових фото.
Але потім один батько вирішив увімкнути “диктатора”. Він, здавалося, зовсім по-іншому уявляв цю зйомку.
І нічого кращого не придумав, як просто втихомирити свою дитину постійним контролем:
– Досить бігати! Сюди іди! Ану припини! Сюди сядь! Випрями спину! Що ж ти постійно бешкетуєш? Надоїв!
Я намагалася розрядити нагнітаючу обстановку. Показала йому фото, які вийшли, розповіла які ще у мене ідеї є (інших батьків якраз все влаштовувало). Але ж ні!
– Я хочу фотографії, які я задумав! – голосно сказав він так, щоб усі почули.
Всі учасники фотосесії почали напрягатися і фотографії почали виходити такі собі.
Але батько не заспокоївся і продовжив робити зауваження. Навіть його дружина почала закіпати:
— Мирослав, досить! Тож гарні фото виходять. Чому ти всім настрій псуєш?
— Віка, я знаю як краще! Хіба я винен, що ця неслухняна дитина мене не слухається!
І він з неймовірно злим виразом обличчя закричав на сина:
— Досить поводити себе як дурень!
Вже й інший батько не витерпів, сказав дружині скандаліста, що вони йдуть. А бідолашнй синочок навіть розплакався. Насилу вмовили іншу сім’ю залишитись.
Я стояла в повному ступорі зовсім не розуміючи що відбувається. А мама взяла сина на руки, трішки з ним поговорила і він заспокоївся.
Фотосесія продовжилась, але на всіх наступних фотографіях у більшості дорослих були штучні посмішки.
Накінець цей жах закінчився. Батько Мирослав кулею вилетів з фотостудії навіть не попрощавшись. А його дружина підійшла до мене і вибачилася за його поведінку.
Потім я випадково почула розмову другої пари батьків.
— Леся, щоб я більше того задрота у нас вдома не бачив! – говорив батько іншого хлопчика.
— Та він просто перехвилювався, напевно… – відповіла його дружина.
— Це моє останнє слово! Хай навіть близько не підходить до нашої дитини. Свого уже довів до сліз! Він взагалі неадекватий і небезпечний для суспільства!
І я з ним згодна…
