Минулого тижня до мене приїжджала свекруха і вона забула свій шарф у мене вдома. Звичайний шарф – яскраво-зеленого кольору. Такі на базарі недорого коштують.
Наталя Іванівна не мала часу приїхати знову до мене у гості і забирати його, а я не мала часу, щоб до неї заїхати та відвезти їй шарф. Лежав він у мене в шафі і я вже й забула про нього.
Через тиждень свекруха до мене зателефонувала, щоб привітати мене з Днем ангела:
– Вітаю, тебе зі святом, у гості не можу приїхати, тому дарую тобі шарф, який колись забула в тебе! Він новий я тільки два рази його одягала. Ще раз вітаю тебе! – сказала мені жінка.
– Дякую, за такий щедрий подарунок. – відповіла я.
«О, це подарунок, краще б нічого не дарувала». – подумала я і поклала слухавку.
Ввечері я чоловікові розповіла про шарф, а він сказав, що я прискіпуюсь і подарунок гарний.
А на наступний день я розповіла про шарф подрузі, а вона розсміялась і сказала, що ним можна вікна мити, бо він добре вологу вбирає. Я вирішила її послухати і спробувати.
Приїхала додому і помила вікна у кімнаті та кухні, я їх добре протерла подарованим шарфом. Виблискують. Краса.
Через декілька днів свекруха поцікавилась:
– Тобі сподобався подарунок! Ти носиш шарф?
– Дуже подобається. – відповіла я їй.
Мені насправді дуже сподобалось ним вікна протирати, у мене такої яскраво-зеленої ганчірки ніколи не було.
Перед Пасхою несподівано Наталя Іванівна прийшла в гості і побачила, як я її шарфом вікна витираю. Чесно кажучи, це мало статись і це моя провина, потрібно було рідше використовувати її подарунок для миття вікон.
– Як ти могла, я ж тобі від чистого серця подарувала. – сварилась свекруха.
– Ви ж мені його подарували, а я вже роблю з ним все, що захочу. – спокійно відповіла я їй.
Як вона не розуміє, що коли у неї день народження чи День ангела, то ми їй дорогі подарунки даруємо і нові, а не вживані.
Ввечері прийшов чоловік з роботи і сказав мені, що до нього матір телефонувала і говорила, що я не ціную її подарунка. Попросив мене шарф викинути і більше вікна ним не терти.
Я його послухала і викинула, а через декілька днів вирішила придбати схожий на базарі. Ну, дуже, мені сподобалось терти шарфом вікна.
Показала його чоловікові, а він скривився. Коли його матір прийшла у гості, то я їй сказала, що купила схожий шарф, бо попередній мені дуже сподобався, а я тоді не подумала, що можу образити когось, якщо митиму ним вікна. Літня жінка декілька хвилин дивилась на мене, а тоді сказала, що хоче поїхати додому. Напевно, вона знову на мене образилась.
Я думаю, що на наступний раз свекруха буде думати перш ніж дарувати мені всякий непотріб.
