«Вона не моя дочка, тому я не маю з нею спілкуватись. Мені не потрібна чужа дитина». – відповіла моя нова дружина.

Я одружився з Мариною коли мені виповнилося двадцять два роки, а їй – двадцять один рік. Ми не любили один одного, але дівчина завагітніла і я був змушений з нею розписатись.

Ми з нею три роки мучились разом. Вона завжди кричала та скандалила, моє життя було схоже на пекло. Я терпів чотири роки, а потім розлучився з нею.

Марина сказала, що не хоче виховувати нашу доньку, тому після розлучення дитина залишилась жити зі мною. Жінка переїхала жити в інше місто, до нас не телефонує та не цікавиться дитиною.

Минуло одинадцять років і дочка виросла. Вона розумна, талановита і дуже гарна. Дівчинка завжди допомагає мені готувати їжу та прибирати вдома. У школі у неї теж все добре, вчителі її хвалять і у неї дуже хороші оцінки.

Я вирішив, що тепер потрібно подумати про себе і знайти другу половинку. Я завжди відчував себе самотнім і мені хотілось, щоб біля мене була гарна жінка.

Три місяці тому до нас на роботі прийшла нова співробітниця. Вона мені дуже сподобалося і я її запросив на побачення. Ми почали зустрічатися, а потім жити разом.

Минуло вісім років і ми справили весілля. Коли я Наталю познайомив з дочкою, то вона нічого мені про дівчинку мені не сказала. А після весілля вони старались не спілкуватись.

Коли дружина приходила ввечері з роботи додому, то Світлана йшла у свою кімнату і не виходила. Я думав, що вона хоче бути на самоті, але я помилявся.

Після того, як одружився моя дочка почала жахливо поводитися. Вона більше не допомагала мені вдома і у неї почались проблеми в школі. Якщо я її щось просив, то вона мені говорила, що у мене є дружина і нехай вона мені допомагає вдома. Я думав, що це через те, що дитина мене ревнує, тому попросив Наталю поговорити з нею.

– Я хочу, щоб ви з моєю дочкою стали подругами. Поговорити, будь ласка, з нею. – попросив я дружину.

Я не хочу, вона не моя дочка, тому я не маю з нею спілкуватись. Мені не потрібна чужа дитина. – відповіла вона.

Тепер я прозрів і дочка, і моя нова дружина ігнорують одна одну. Вони стараються не зустрічатись зайвий раз та не розмовляти. Я думав, що тепер у мене буде щаслива сім’я, а вийшло навпаки.

Ми з Наталею уже не такі щасливі, як колись. Мені здається, що вона хоче зі мною розлучитись. Я не знаю, як налагодити наші стосунки, адже я дійсно кохаю її. А дочка не слухається мене, вона хоче, щоб ми з дружиною розлучилися.

Оцените статью
«Вона не моя дочка, тому я не маю з нею спілкуватись. Мені не потрібна чужа дитина». – відповіла моя нова дружина.