Вона тепер знала, якщо він і прийде, то ця зустріч буде з ароматом гіркого полину, який проріс на стежці до її домівки за період чекання.

Вона кохала Марка по-справжньому глибоко й щиро. І не уявляла свого життя без нього. Вона чекала на нього дуже довго. Вірила в нього. Вірила в його повернення. Чекала з особливим трепетом. Часом уявляла, якою буде ця зустріч.

А дні збігали однин за одним без особливих змін в їхніх взаєминах. Тобто, Марко так і не виходив на зв’язок. Вона надіялася до останнього, що він з’явиться зненацька, і в них все буде добре. Адже Марко був втіленням її мрії – розумний, добрий, з гумором і цілеспрямований. То чому вона мала б його зараз втратити? Після цієї зустрічі і всього, що між ними сталося. Коли вона його вимріяла для себе і покохала.

Але хлопець не давав про себе знати жодною вісткою. І вона зрозуміла, що її чекання, її почуття до людини, якої нема поряд, – це ілюзія. Марко більше не прийде до неї. Він давно викинув про неї навіть найменшу згадку. По-іншому б зателефонував, запитав, як справи, і запропонував зустріч десь у затишній кав’ярні чи в неї дома. І вони б довго гомоніли про життя, заглядаючи один одному в очі, нашіптуючи теплі слова та спивали мед з гарячих уст.

Вона збагнула, що цьому вже ніколи не бути. І дівчина відпустила власну мрію, як відпускають птаху з теплих долонь. Відпустила з болем і частинкою власного тепла, яке вже ніколи її не зігріє. А що там стрінеться далі? Хто його зна!

Любов через тривале очікування холоне і залишає порожнечу, яку важко тривалий час чимось заповнити. І зостаються лиш тривожні вечори, сповнені терпким смутком і вірою, що після кожної ночі настає світанок.

Вона тепер знала, якщо він і прийде, то ця зустріч буде з ароматом гіркого полину, який проріс на стежці до її домівки за період чекання.

Оцените статью
Вона тепер знала, якщо він і прийде, то ця зустріч буде з ароматом гіркого полину, який проріс на стежці до її домівки за період чекання.