Любов та Юрій знали уже всіх працівників органів опіки. Вони приходили настільки часто, що не всі люди так часто ходять на працю. Подружжя хотіло усиновити дитину. Але з однією умовою. Дитині має бути не більше трьох місяців після народження. Тому і так часто приходять в організацію, вони дуже очікують коли зможуть взяти дитину. Їм завжди говорили, що є багато діток, яких можна усиновити, але для цього необхідно зібрати усі документи та чекати.
Подружжя настільки довго чекало, що вже навіть почали опускатися руки, але одного дня до них зателефонували й повідомили, що є хлопчик для усиновлення. Його мама народила двійняток, дівчинку залишила, а від хлопчика відмовилась. Любі це не сподобалося, різні ситуації можуть статися. Раптом вони випадково зустрінуться і як їм це пояснити, що тоді батькам робити. Люба мала сумніви стосовно дитини, але Юрій наполіг і дружина згодилась.
Хлопчик здоровий, зараз будемо виховувати, а далі уже побачимо. Хлопчика забрали з лікарні через п’ять днів додому. Назвали його Олег. Але вже через два тижні до подружжя знову зателефонували й повідомили, що сестру хлопчика також можна усиновити, отож якщо є можливість та сили, навіщо розлучати двійнят. Любов та Юрій були дуже раді цьому. Вони були на сьомому небі від щастя. Тепер вони мають повноцінну сім’ю. Звісно важко справитись відразу з двома дітками, але Люба дуже добре справляється.
Чоловік їй допомагає у всьому. Сім’я переїхала в інше місто, так буде краще для дітей і ніхто не зможе розповісти, що вони не рідні. Та насправді вони найрідніші та найдорожчі для подружжя. І як мати цих діток змогла їх залишити. Зараз Люба дуже любить та оберігає їх і нікому не віддасть, навіть за усі гроші світу.
