Вперше в житті зі мною трапилась прикра ситуація в потязі.

Загалом, подорожую я досить рідко. А щодо подорожей потягом так і взагалі. Отой ніколи мені ще не траплялось ніяких курйозних ситуацій. І ось нещодавно я втрапила у дещо цікаву історію.

Так склалось, що їхати я мала цілу ніч. Сама я лікар і в період відпустки їхала до своєї сестри та батьків. Квиток у мене був на верхню полицю.

Не минуло й кілька годин, як всі місця були навколо вже зайняті. В одному купе їхав чоловік середніх років та жіночка із своїм сином. Вона виглядала досить молодо. Я б визначила, років так 18.

Відразу у купе ми всі познайомились. Дитина була досить спокійною. І щоб хоч якось навести її на контакт, то я попросила показати на пальчиках, скільки йому років. Хлопчик показав, що три, але більше і слова не проронив, що дуже мене здивувало.

Я їхала до кінцевої зупинки, тому почала розкладати постіль та вкладатися. Ніч пройшла нормально, а вже о восьмій ранку я прокинулась. Бо почула, що хтось вийшов із нашого купе, грюкнувши дверима. Коли відкрила очі, то мало свідомість не втратила. Посеред коридору стояли двоє представників поліції та провідниця.

– Що тут трапилось?

Мені ніхто не поспішав відповідати, а всі троє зайшли до нашого купе. Піді мною спав той самий хлопчик, поліцейські підійшли до нього, подивились, а тоді попросили мене розповісти про цю дитину і його матір.

Мені приховувати було нічого, тому і розповіла про наш вечір у деталях. А тоді провідниця мені розказала, що як тільки я лягла спати, то та дівчина на першій же станції пішла по алко_гольні напої. Вона сама випила чимало, а тоді вийшла на одній із станцій і пішла собі.

Вранці вона нарешті доперла, що щось не так і почала панікувати. У всі можливі служби та органи вона звернулась і заявила, що її дитину викрали у потязі.

А найцікавіше було те, що свою дитину вона просто забула. Хлопчик цілу ніч собі спокійно спав поки матір у нетверезому стані сходила з розуму. Працівники поліції зібрали речі малого, а тоді розбудили його самого і кудись повели.

А мені стало якось так гірко на душі. Невже та дитина буде щаслива поряд із такою матір’ю? А далі тільки гірше буде, мені здається.

Не розумію, навіщо народжувати, якщо потім кидати де-небудь.

Оцените статью
Вперше в житті зі мною трапилась прикра ситуація в потязі.