Так вийшло, що цьогоріч День матері збігся із днем народження моєї свекрухи. Ми традиційно, щороку проводимо цей день у неї в гостях за великим сімейним столом. Так вже повелося, що декілька років поспіль ми з чоловіком даруємо їй коштовні подарунки, матеріальне становище нам це дозволяє. Ми звикли на День матері відвідувати моїх батьків, до того ж у моєї сестри народився первісток, тому й запланували заодно привітати і її. Ми вже готові були їхати, та в останній момент плани змінилися і довелося залишитися удома, про що я потім дуже пошкодувала.
З того дня минуло вже майже пів року, а мене досі зачіпає те, що тоді відбулося. А сталося так, що ми таки навідалися на день народження до чоловікової матері. Подарунок я підготувала завчасно. Ми вирішили їй подарувати мийного порохотяга. Обрали одного із найдорожчих, від популярного виробника.
Ми знали, що сестра скоро народить, тому вирішили, що на другу неділю травня приїдемо до моєї мами, а заодно привітаємо і сестру.
Ми приготували багато подарунків і для моєї мами, і для сестри з її донечкою. А також, крім подарунка на День народження, придбали свекрусі ще один до Дня матері. Цього дня, ще коли ми були удома, подзвонила моя мама і сказала не приїжджати, бо сестра з малечею потрапили у лікарню з жовтянкою і святкування цього року скасовується. Звичайно, ми зрозуміли, що ситуація серйозна і непередбачувана, тому й не ображалися, а просто вирішили піти у гості до свекрухи. Згодом, я дуже пошкодувала про це рішення, краще б у цей день ми залишилися удома.
Вперше за багато років до свекрухи у її день народження приїхала з-за кордону донька. Вона з чоловіком переїхала туди близько десяти років тому. Свекруха неймовірно раділа її поверненню і просто сяяла від щастя. Могло б все пройти добре, та ситуація, яка трапилася у цей день зачепила мене за живе.
Коли уся родина зібралася за святковим столом, щоб привітати іменинницю, свекруха демонстративно підвелася з місця, обняла доньку і подякувала їй за онучку, привітала з Днем матері й подарувала коштовну прикрасу. Я подарувала її сину трьох дітей, я теж матір – а від неї навіть дякую не почула. Мене це дуже прикро вразило! Потім свекруха виправдовувалась, що просто не встигла придбати мені подарунок, бо думала, що у цей день я поїду до матері. Вона попросила мене не ображатись, я ніби погодилась, але образу у серці затаїла.
Приїхавши додому я розповіла чоловікові про свої переживання. Не могла зрозуміти, чому вона так повелася зі мною. Адже, можна було привітати доньку не при всіх, окремо вручити їй подарунок і подякувати. Але, думаю, це було зроблено показово, щоб ткнути мене носом, що я знехтувала її запрошенням не День народження і вирішила поїхати до рідної матері.
Потім я дізналася, що сестра чоловіка планує приїхати до матері ще й на Різдвяні свята. От тепер думаю, як мені уникнути гостювання у свекрухи й десь поїхати за місто на цей період, бо вже не знаю, що очікувати від свекрухи наступного разу.
