Знаєте, те, яке в нас було шкільне життя, геть відрізняється від реального життя. І нещодавно я зрозумів, наскільки є неважливим твій статус в школі, коли діло доходить до реальності.
Пригадую, в школі була така дівчина, моя однокласниця, яку всі вважали королевою школи. Красива, популярна, хоча не можна було її назвати дуже активною на уроках. Знала вона десь на сім-вісім, але вчителі завжди клали їй десять-одинадцять, адже вона ще й донькою директора була.
Всі хлопці за нею табунами бігали. В неї на Валентина було найбільше валентинок та навіть квітів. І я, звісно ж, також був закоханий в неї. Але прекрасно розумів, що не маю і шансу. Вона дивилась лише на таких самих “крутих”, як і вона сама.
І бачили ба ви моє здивування, коли через десять років після закінчення школи ми всі не зібрались на зустріч випускників і замість тієї королеви краси до нас прийшла жінка, в старій сукні з жирними плямами, немитим волоссям та недолугим макіяжем. Груба, матюклива та геть нетактовно. Від тієї спортивної та підтягнутої дівчини геть нічого не залишилось. Вона стала втричі більшою за мене. Хоча, це все таки, її особиста справа. Просто змінилась вона ну ДУЖЕ сильно.
Тим часом дівчата, які в школі були “сірими мишками” і “не крутими”, стали дуже чудовими жінками, що реалізувались в кар’єрі та виглядають на всі сто. Тоді я зрозумів, що в школі ще нічого не зрозуміло і в дорослому житті все може дуже кардинально змінитись.
