Моїй дочці всього один рік і шість місяців. Соломійка у мене дуже активна і розумна дитина. Та й моя заслуга в цьому є, адже я з нею займаюся.
Все почалося з того, що мене дивували діти моїх рідних та знайомих. З ними не те, що балувались – їхні батьки робили з них ляльок, які ні на що не здатні.
Саме тоді я твердо вирішила, що свою дитину буду ростити інакше. Зовсім інакше.
В період своєї вагітності я перечитала дуже великий об’єм книг. Однак ніякої путньої інформації в них я не знайшла. Спочатку я засмутилася, а потім зрозуміла важливу істину.
Мама – виношує дитя і відчуває його з найперших днів, отже і у вихованні потрібно покластися на свої внутрішні відчуття.
Після народження – я не носила дитину на руках і не заколисувала перед сном. Таким чином моя дитина засипала сама, а з часом я додала голубого ведмедика. Цю іграшку я давала дитині тоді, коли наставав час сну.
Коли Соломійка бачила цю іграшку – знала, що потрібно лягати. Зараз коли я даю ведмедика – вона швидко біжить і лягає у своє ліжечко.
Так само і з прикормом. Я не годувала дитину з ложечки. Я дозволила їй пробувати їжу ручками та облизувати їх, а потім Соломійка навчилася і ложечкою їсти.
Так, спочатку у нас в їжі була вся кухня, але з часом дитина навчилася їсти акуратно.
Після року я почала привчати донечку ще й самостійно одягати деякий одяг. Спочатку це були шкарпеточки, потім і колготочки. Моїй дитині було цікаво пізнавати світ і навчатися чомусь новому.
Навіть коли у неї щось не виходило, чи вона одягала штанці на виворіт – я обов’язково посміхалася, аплодувала їй і хвалила. Соломійка була щаслива.
Звичайно ж ми і бавилися, і гуляли. Але от елементарні речі я навчала свою донечку так, як мені це підказувало моє материнське серце. І найголовніше, що у мене все вийшло.
Я дуже задоволена результатом. Моя дитина у такому маленькому віці така самостійна. А у інших як? У них не діти – у них ляльки. Ці батьки самі все роблять, а потім дивуються чому їхні діти у чотири роки самі на горщик не ходять.
Дитину мало любити, нею потрібно займатися.



