Вже 10 років я працюю у школі. Порівняно із іншими вчителями нашої школи, то не дуже багато, але сміливо можу сказати, що багато вже мені траплялось на життєвому шляху. Але ось такого ще не було.

Вже 10 років я працюю у школі. Порівняно із іншими вчителями нашої школи, то не дуже багато, але сміливо можу сказати, що багато вже мені траплялось на життєвому шляху. Але ось такого ще не було.

Прийшов нещодавно до мене учень та каже: «Знаєте, мені набридло сидіти тут, я набагато більше знаю, ніж мої однокласники, тому прошу вас перевести мене до якогось іншого класу».

Я спочатку дуже сильно здивувалася і навіть не повірила. Думала, жарт такий. Але хлопчик на перших уроках показав мені такі блискучі знання, що я впала в ступор. Діти у першому класі зазвичай тільки літери вчать, а ученик мені прочитав книгу, розказав таблицю множення.

Я не могла залишити це без уваги. А раптом він дійсно геній і потрібно розвивати цей талант. Тому вирішила сходити до директора та розповісти про такий випадок. Ігор Миколайович попросив привести того унікума. Так я й зробила.

Хлопчик мусив продемонструвати свої знання й перед керівником закладу освіту. Адже так просто ніхто б не повірив. Наш директор доволі строгий на перший погляд чоловік. Я й сама, чесно вам сказати, його вигляду побоююсь. От і ученик злякався. Не міг і слова сказати. А потім я вирішила його підбадьорити, на вушко сказала, що в нього все вийде, можна розказувати легко та вільно як тоді в класі переді мною.

Тоді Арсенчик зрозумів, що боятись нічого і почав розказувати перелік того, що він вміє. Директор уважно послухав і сказав, що почнемо перевіряти його знання із таблички множення. Знав він її на відмінно. Як і далі блискуче він прочитав текст із книжки, а потім і переказав його. Потім ми почули декілька цікавих фактів про космос, а також історичні оповіді. Коли Ігор Миколайович запитав щось про тваринок, то хлопець ласкаво все розповів.

Англійської я не знала, а от директор і з цього предмету запитав деякі слова. І Арсен елементарну лексику знав.

Від деяких питань мені самій ставало незручно, бо не знала що відповісти. А от хлопець все знав. Так незручно мені ще ніколи в житті не було.

Отож закінчилась наша зустріч тим, що ми визнали геніальність хлопця і пообіцяли переглянути його навчання у нашій школі. Потрібно або дійсно переводитись до старшого класу, або змінювати школу на більш спеціалізовану.

І це ж треба! Які розумні дітки бувають!

Оцените статью
Вже 10 років я працюю у школі. Порівняно із іншими вчителями нашої школи, то не дуже багато, але сміливо можу сказати, що багато вже мені траплялось на життєвому шляху. Але ось такого ще не було.