Я б нізащо не стала виходити заміж за старого чоловіка лише для того, щоб не залишитись одною

Не скажу, що моє життя склалось найкращим чином. Мій батько п0мер, коли мені було 20 років, а матір захв0ріла незадовго після того. Їй потрібний був постійний догляд, а я не могла довірити її жодній іншій людині. Так і залишилась біля неї, не дбаючи про власне життя чи свій добробут. Не встигла отямитися, як матір теж п0мерла, а я залишилась одна, в свої 38 років.

Самі розумієте, що у такому віці вже не дуже багато шансів знайти своє щастя. Та й мені якось і не дуже хотілось. Я так звикла, що потрібно про когось дбати, що залишившись наодинці, нарешті змогла розслабитись. Я навіть стала насолоджуватись самотністю і стала наздоганяти усі радощі життя, які проходили попри мене усі ці роки. Я не шкодую, що доглядала за матір’ю, але мені довелось багато чим пожертвувати.

Одного разу мені написав старий знайомий нашої сім’ї. Захотів зустрітись, поговорити про матір і просто дізнатись, як у мене справи і чи не потрібна мені допомога. Він став приїжджати все частіше, а одного разу узагалі запропонував мені вийти за нього заміж. Щоб ви розуміли, йому вже майже 50 років. Сказав, що мені буде важко когось знайти, а він не хоче провести залишок життя на самоті.

Я постаралась ввічливо йому відмовити, але мене сильно обурила така пропозиція. Невже я схоже на жінку у відчаї. Я не думаю, що у мене вже зруйноване життя, чи що у мене немає шансу на щастя. Та й я б краще обрала життя на самоті, ніж одруження із чоловіком, якого я не кохаю.

Та й хто сказав, що самотня жінка – це нещасна жінка? Мене попереду чекає насичене життя і я планую розділити його з кимось іншим лише в тому випадку, якщо по справжньому закохаюсь.

Оцените статью
Я б нізащо не стала виходити заміж за старого чоловіка лише для того, щоб не залишитись одною