Багато хто говорить, що жінки, у яких є дитина від попереднього шлюбу після розлучення хапають першого-ліпшого чоловіка, аби тільки вийти заміж.
Я з цим категорично не згоден. Марія не відразу погодилась зі мною зустрічатися, все придивлялася та довго приймала рішення. Для неї дуже важливо було знати чи хороша я людина та як відношусь до дітей. Ми зустрічалися понад рік та лише тоді вона познайомила мене зі своїм сином. Ми з Вадимом відразу потоваришували та інколи навіть проводимо час лише удвох без його мами.
Ми з Марією працювали разом на одній роботі, після того, як почали зустрічатися, мені ще довелося відбиватися від її колишнього чоловіка, який ніяк не міг змиритися з тим, що Марія тепер зі мною. Але найбільшою перешкодою стала мама Марії, яка очевидно не бажає добра своїй доньці. У мене складається таке враження, що її душить жаба через те, що її донька бувши розлученою та ще й з дитиною змогла знайти собі хорошого чоловіка.
Тамара Іванівна відразу мене знен авиділа. Марія навіть знайомити мене з нею не хотіла після того, як я запропонував їй стати моєю дружиною. Вона сказала, що з батьком познайомить залюбки, але з мамою вона знайомити мене не дуже хоче. Та я наполіг, оскільки так заведено та я хочу мати хороші стосунки з родиною своєї майбутньої дружини.
На жаль, Марія мала рацію та це знайомство спричинило у матері Марії справжній приступ гніву. Вона сказала, що я дурень, раз не можу знайти собі “нормальну” жінку та народити дітей з нею, що Вадим ніколи не буде зі мною в нормальних стосунках, що насправді я негідник, який зробить її доньці ще одну дитину та покине і ще багато бруду полилося на мене. Наприкінці вона кричала нам в спину, що ніколи не дасть згоди на цей шлюб. Ми швидко зібралися та пішли, до дверей нас провів батько Марії та вибачався за поведінку своєї дружини.
Під вечір у мене аж розболілася голова від спілкування з такою токсичною людиною та я переглянув своє переконання з приводу стосунків у родині. Тепер я більше не вважаю, що з усіма її членами потрібно підтримувати нормальні стосунки, деяких людей краще уникати для свого стабільного емоційного стану.
Ми з Марією розписалися та покликали лише моїх батьків і Вадима. Вони, на відміну від Тамари Іванівни позитивно поставилися до Марії та її сина.
Згодом мама Марії почала мені надзвонювати та переконувати покинути її доньку поки я не розбив їй серце, після того її номер був щасливо заблокований на моєму телефоні.
Я б з радістю переїхав з Марією та Вадимом в інше місто тільки б уникнути навіть випадкової зустрічі з її токсичною матір’ю, але на це потрібен дозвіл батька Вадима, а він його не дає.
