Я більше не буду нік0ли допомагати багат0дітним матерям. І причина на те є.

Звуть мене Єлизавета. Живу я зі своїм чоловіком Петром у невеличкому містечку. У нас багато знайомих і друзів. Разом з ними любимо займатися благодійністю. Діти наші вже дорослі, живуть окремо від нас. І тому хочеться допомагати нужденним. І це, я вважаю, дуже добре і для тих, хто отримує, і тим, хто надає таку допомогу.

У теперішній час завдяки соціальним мережам є можливість знайти людей, які перебувають у скрутному життєвому становищі. І їх досить багато: одні потребують коштів на лікування та реабілітацію, іншим не вистачає одягу, взуття, меблів, продуктів чи елементарних речей. І у кожного своя біда.

Випадки бувають різні. В принципі, як і люди. Одні дійсно потребують допомоги, але намагаються знайти самостійно вихід із ситуації. Інші вважають, що їм постійно хтось повинен допомагати. Зазвичай ті, що входять до першої категорії, радіють навіть шматку хліба. А ті, які звикли, що їм мають допомагати всі, навіть за цінну річ не скажуть й слова вдячності. Якраз на таких людей і натрапили ми. Зізнаюся чесно: після них у мене зникло бажання допомагати багатодітним мамам.

Одного разу натрапила я на допис в інтернеті, що у нашому містечку проживає багатодітна сім’я. Живуть вони у занедбаній хаті, мають аж сімох дітей. Кума моя дізналася, що жінка ще й перебуває на сьомому місяці вагітності. Тому ми з кумами вирішили допомогти цій родині.

Збирали речі всією вулицею. Добре, що у нас є мами, дітки яких виросли, а одяг просто у шафах лежить. Хто продуктами допоміг, хто речами. Люди давали брязкальця та інші іграшки. Одна жіночка віддала 2 пачки підгузків для новонароджених, бо вони їй не знадобилися. А дочка куми Галі не пошкодувала навіть дитячого візочка.

Необхідних багатодітній сім’ї речей назбирали багато. Мій чоловік запропонував відвезти допомогу нашою машиною, бо родина мешкала аж на іншому боці міста.

Їхали ми з кумами і були впевнені, що нам дуже зрадіють, адже допомога така потрібна тій сім’ї зараз. Але потім зрозуміли, що помилялися, думаючи так.

Зайшли на подвір’я. Дійсно, стара убогенька хатина. Безлад надворі. Вирішили, що жінка ж вагітна, от і не може двір до ладу привести. Аж тут вийшла і сама господиня, виставляючи вперед живіт.

Вона запалила цигарку і не привіталася з нами. Через хвилину мовила:

– Заносьте, показуйте, що там назбирали для нас.

Ми ж кумою зніяковіли. Добре, що чоловік залишився у машині. Занесли торби з речами до хати. На канапі лежав її чоловік чи співмешканець, не знаю. Він навіть не піднявся, щоб допомогти нам. І теж не привітався.

Вагітна жінка зайшла за нами. Вона почала виймати речі і розглядати їх. Потім невдоволено подивилася на нас з кумою і сказала:

– Вони не нові? Навіщо мені цей мотлох?

Тут моя кума розгнівалася:

– Моя дочка вагітною працювала, а не чекала допомоги. І раділа кожній одежині для малечі, навіть тій, що вже носили інші діти.

– До того ж, усі речі у гарному стані. А є й взагалі новий одяг! – обурилася вже я.

– Розкажіть! Напевно, всі гарні речі собі позабирали. А нам тепер мотлох, який залишився, звезли! – уїдливо проказала жінка.

Боже, старалися, збирали ці речі, а тепер ще й крадійками виявилися. У душу наче наплював хтось.

– Наші діти вже такий одяг не носять. Дорослі вже! – вимовила кума.

– О ще й візочок старий! Навіщо він мені? Мені гроші потрібні! Я й сама візочок дитині придбаю! – похитала головою вагітна мама.

– Добре, ми заберемо. І знайдемо людей, яким ці речі потрібні будуть. Вони будуть вдячні за цю допомогу.

Ми забрали наші пакети, візочок та почимчикували назад, похнюпивши голову. Більше ми не станемо допомагати багатодітним мамам.

Наступного дня ми дізналися, що на сусідній вулиці живе вагітна дівчина. Вона була сиротою. А чоловік її трагічно загинув. Дівчині на восьмому місяці вагітності доводилося працювати. Вирішили віддати речі їй.

Вона не просила про допомогу. Але дуже зраділа, коли ми речі привезли. Ми поверталися додому щасливі, закарбувавши в пам’яті усмішку вдячності на обличчі цієї вагітної дівчини.

Оцените статью
Я більше не буду нік0ли допомагати багат0дітним матерям. І причина на те є.