Я більше не могла терпіти усе це, тож нарешті пішла від нього. Йому більше потрібна матір, ніж дружина

Я навіть не впевнена як так сталось, що я вийшла за нього заміж. Мабуть, кохання зробила мене цілком сліпою. Або ж раніше він таким не був. Але справа у тому, що він виявився страшним лінивцем. Робота у нього є, але вона непостійна, тож інколи він працює, як нормальні люди, а часом тижнями сидить вдома і нічого не робить.

Після одруження ми стали жити разом, тож довелось платити за оренду квартири. Хто ж міг подумати, що для двох дорослих людей це виявиться проблемою. Але ж непостійна робота мого чоловіка означала й непостійну заробітну плату. Але Дениса усе влаштовувало.

Якщо ви думаєте, що варто поговорити з ним про зміну роботи, то я вже не один раз намагалась це зробити, але усе безрезультатно. Як тільки я починаю хоча б натякати на це, він починає злитись і каже, що ніхто окрім нього не вправі приймати це рішення і щоб я не лізла у його справи. Але це ж і мої справи теж. Хіба ні? Він вважає, що найбільша проблема у тому, що я наполягла на переїзді у власну квартиру. Але я не розумію, де він уявляв, що ми будемо жити? В його матері в однокімнатній квартирі?

Остання наша розмова про це відбулась позавчора. Я якраз приготувала вечерю, коли він повернувся додому. Вирішила, що варто спробувати достукатись до нього ще один раз:

  • Сьогодні приходила наша домовласниця, нагадувала, що до кінця тижня потрібно заплатити орендну плату. У мене є частина грошей, але потрібно, щоб ти доклав, інакше не вийде заплатити.
  • Не хочу про це говорити. Я бачу, що ти приготувала вечерю, то давай займемось нею, а потім поговоримо і про все інше. Я втомлений і голодний.

Ви не уявляєте, скільки разів я таке від нього чула. І кожного разу мовчала. Мені здавалось, що сварки чи скандали не зможуть вирішити жодної проблеми, тож потрібно акуратно підходити до чоловіка. Але цього разу я вирішила, що з мене досить.

Я раптом зрозуміла, що наше життя ніколи не зміниться. Йому просто зручно байдикувати і не нести жодної відповідальності за мене чи за нашу сім’ю. Тоді-то я й прийняла рішення, яке, мабуть, змінило усе моє життя:

  • Ми так ніколи не вирішимо наші проблеми. Як ми заплатимо оренду?
  • Ти спершу їсти мені дай, а тоді говори про свої проблеми.
  • Про свої? Та це наші проблеми і вже не перший місяць, якщо ти не помітив.
  • Не треба влаштовувати скандали.
  • Ти ще не знаєш, що таке скандал.

Тоді я просто встала зі столу, взяла в руки каструлю із вечерею і викинула її усю до смітника. Досить з мене його оправдань. Не хоче за квартиру платити, то хай і їсти собі готу і дружину нову шукає. Я більше не збираюсь це терпіти.

Він навіть не став мене зупиняти, коли я збирала речі і коли виходила з квартири, йому, мабуть, і це робити було лінь.

Хай повертається до своєї однокімнатної квартири. Йому і справді більше потрібна матір, ніж дружина.

Оцените статью
Я більше не могла терпіти усе це, тож нарешті пішла від нього. Йому більше потрібна матір, ніж дружина