Всі мої друзі в один момент почали женитися. І я був просто шокований такою кількістю весіль. Коли прийшов і мій час одружуватися, то у мене вже було аж троє похресників.
Хрещеним батьком я був досить досвідченим, тому був переконаний, що і до своєї дитини вже готовий. На той час я розбирався у всіх машинках та сучасних іграшках для хлопчиків, вмів знаходити із ними спільну мову, вигадувати власні прикольні ігри.
Коли ми із коханою дізнались про її вагітність, то я був на сьомому небі від щастя і одразу почав вигадувати ім’я для сина. Катя зі мною погодилась. Та коли ми пішли на УЗД, то нас чекало розчарування, адже лікарка сказала, що у нас буде дівчинка.
Так воно і сталось, народилась у нас донька. Мені було чомусь дуже важко, з дівчатками я просто не знав, як себе поводити і взагалі став її сторонитися. Та далі усвідомлення якось прийшло саме і свою принцесу я дуже полюбив.
Емілія завжди зустрічала мене з роботи, сміялась, коли я її цілував та гладив. Коли вона підросла, то любила гуляти найбільше зі мною і слухалась кожного мого слова. Кожного ранку я сам перед роботою водив її до садочка. А увечері ми могли зайти у декілька магазинів, аби обрати найкращу сукенку чи кофтинку для принцеси.
Ніколи б я і подумати не міг, що буду так майстерно заплітати косички чи співати у пульт, як у мікрофон. Часто коли я купував якісь речі доні сам, то і вона, і жінка кричали на мене та психували. Ну от не розбираюсь я у всіх відтінках рожевого, то для чого братися взагалі?
Тепер кожного вечора мені роблять макіяж, як у наймоднішому салоні краси міста і фарбують нігті. А я просто сиджу і насолоджуюсь, тішуся, що у мене є таке золото. Чи раніше допустив би я навіть думку таку?
Тепер найважливішими словами, що мотивують мене звернути гори є такі: «Татко, я так тебе люблю». І ті теплі обійми. Хіба може бути щось краще в житті?
