Я думала, що моя старша невістка дивна, але коли з’явилась друга, то я навіть боялась зайве слово у своїй хаті сказати.

Не передати ніякими словами, якою щасливою я була, що маю двох синочків. Та ще й яких! З ними мені дуже і дуже пощастило. Чого не скажеш про невісточок.

Почнемо спочатку. Старший мій синок знайшов собі супутницю ще на першому курсу навчання в університеті. А вже на другому ми гуляли весілля. Грошей до того часу ми з чоловіком трішки назбирали, тому погуляли знатно. Та ще й на недешевий подарунок грошей вистачило. Щоправда, невістка наша його не оцінила.

Після одруження ми з чоловіком постійно натякали на те, що вже й внуків хочемо. Та Зоряна твердила, що поки ми їм власний дім не презентуємо, то про діток і говорити нема чого. А в цей час молода сім’я проживала у батьків невістки. От з моменту його переїзду наше спілкування із Артемом зійшло до нуля. До себе вони ніколи не запрошували, навіть на свята. А до нас приїжджати теж не хотіли.

Щоб якось наблизитись до сім’ї старшого сина, ми почали дійсно збирати кошти на дім для нього. Та не встигли покласти туди й декілька тисяч гривень, як до нас прийшов молодший син із своєю серйозною розмовою. А сказав нам Юрій, що його дівчина вагітна, треба робити весілля. Та от Олена не захотіла ніяких пишних застіль, сказала, що всі будуть тикати пальцями на її пузо, тому розписались собі тихенько, відсвяткували у сімейному колі.

Спочатку мені здавалось, що Лєна краща за старшу невістку. Але потім я зрозуміла, як глибоко помилялась. Жили вони біля нас і я навіть стати не там боялась, щоб діток не образити. Тим паче, невістка вагітна, їй треба спокій.

Я думала, що з народженням дитини все покращиться, але все стало лише гірше. Всією сім’єю ми сварились за ім’я малюка. Син хотів щось одне, а невістка інше. Загалом, два тижні у нас хлопчик був безіменним. Я почала нагадувати, що так не годиться, треба якось уже визначитися.

На наступний день мені повідомили, що внука звуть Олексій. Щоправда, як виявилось, ім’я записав мій син, а невістка вважала таке ім’я занадто простим і почала вимагати у мене та всіх інших називати малого Алексом. В мене від такої клички, інакше не скажеш, аж язик вивертався.

Не знаю, як ми будемо далі миритися, але поки я не планую іти на поводу у невістки. Для чого вся ця мода? Якщо я буду називати внука, як захочу, то моя любов від цього меншою не стане.

Оцените статью
Я думала, що моя старша невістка дивна, але коли з’явилась друга, то я навіть боялась зайве слово у своїй хаті сказати.