Ми з чоловіком маємо власну традицію. Кожного року ми потягом їздимо відпочивати до Одеси. Завжди беремо квитки, щоб дорогу подолати вночі. Цього року ми також вирішили не зраджувати собі й поїхали. Діти наші вже давно дорослі. Старша дочка закінчує університет, син збирається лише вступати.
Їхали ми у купе двоє. Тож одразу зачинили двері, щоб нам ніхто не заважав. Попили ввечері чаю з тих незвичних підсклянників. Чомусь мені чай з них завжди здавався смачнішим. Й лягли спати. Під ритмічний стук коліс та покачування вагону я швидко заснула. Вночі відчула, що мене хтось почав обіймати та настирливо цілувати у шию. Я думала, що це чоловік. Але раптом відчинилися двері і я почула його голос.
Почалося щось страшне. Якби не провідник та чоловіки з сусіднього купе, то я не знаю що б було. Виявилося, що біля мене лежав геть чужий чоловік. Він був не зовсім тверезим. В той день йому пощастило добитися взаємності від однієї з пасажирок й вони домовилися, що зустрінуться в неї у купе, яке було трохи далі нашого. Через зайву чарку він переплутав двері й натрапив на мене. Як на зло, саме в цей час чоловік вийшов покурити. А повернувся на якнайцікавішому місці.
Добре, що історія закінчилася щасливо. Чоловік заспокоївся. Навіть потім жартував. А горе коханець пішов до своєї пасії. Хоч напевно взаємності для нього більше не було.
