Вже років п’ять Володимир Семенович проживає сам. Свою другу половинку вже похоронив, от тепер і живе на самоті у просторій двокімнатній квартирі. Діти теж виросли та мають свої сім’ї.
Старша донька із своїм чоловіком кілька років тому завершили нарешті будівництво свого власного дому. Як же гарно там було. Все-таки вже робили все, як самі хотіли, тож вийшло пречудово. Поки що мали вони лише синочка, якого дідусь дуже любив.
Володимир Семенович тішився за доньку, захоплювався її будинком і мріяв пожити із ними, похазяйнувати на тому просторому подвір’ї, попідстригати газон, полити квіти. Не думає ж він, що буде там комусь сильно заважати.
Молодша ж донька із чоловіком проживає у маленькій однокімнатній квартирі, а діток уже аж троє. Взагалі складно уявити, як вони всі там розміщаються і взагалі дихають. Грошей на велике житло поки не вистачає. Чоловік і так постійно на роботі, старається щось заробити. А Альона і вдома роботу має.
Не раз Володимир Семенович приходив до дочки, аби з дітками її побавитися. А та з порогу починає кидати натяки, що добре було б із нею квартирами обмінятися, щоб їм не так тісно було. А старий і не знає, чи варто погоджуватися.
Коли пан Володимир святкував День народження, то вирішив і рідних своїх позвати, а саме дочок із сім’ями. Альона з Тамарою прийшли з подарунками, щоправда чоловіків і діток із собою не брали. Пишного святкування все одно не було передбачено. Дідусь трішки й засмутився, проте потім подумав, що це чудова нагода поговорити із дочками на тему квартирного питання Альони.
Запропонував він продати однокімнатну квартиру доньки та свою двокімнатну, натомість купити трикімнатну для молодшої доньки і її великої сім’ї. А сам він бажає переїхати у будинок до старшої. Коли Тамара це почула, то відразу почала обурюватися:
– Щоо? Та як таке придумати можна? Одній дочці все віддати, а іншу мало того, що обділити, то ще й батька під опіку віддати? Там є і моя частка у квартирі і її продавати я згоди ніколи в житті не дам. Ти своє вже, батьку, відробив. Є де жити, то живи. А Альонка має чоловіка, от з ним нехай сама і думає, як жити, якщо дітей стільки понароджували.
Володимир Семенович аж закляк. Він не міг повірити, що такою егоїстичною виросла його донька.
