Я з нетерпінням чекаю на літо, але не через те, щоб поїхати на відпочинок і засмагати, а для того, щоб випровадити свекруху на дачу. Я мрію, що вона поїде і ми з чоловіком та дітьми залишаться самі.
Коли ми з чоловіком одружились, то вирішили жити у його матері. У неї була велика трикімнатна квартира, а Микола єдиний син. Я думала, що знайду спільну мову з тещею, але я помилялась. Моє життя після переїзду стало схоже на пекло. Галина Степанівна вважає, що я маю догоджати їй і її синові, бути їм прислугою, а Іван має приходити з роботи і нічого не робити. Я зненавиділа свою свекруху з першого дня нашого знайомства.
Матір мого чоловіка коли була керівником підприємства і вона звикла командувати. Ми усі маємо їх слухати, але Іван є її сином, тому вона ставиться до нього поблажливо. А я відчуваю себе її рабом, а відпочиваю від неї коли вона літом їде на дачу.
Навіть моїм дітям погано живеться з бабусею, вона постійно на них кричить через оцінки. Мої доньки вчаться добре, але невідмінно і вона через це на них сердиться. Вони ховають від бабусі щоденники, бо не хочуть її розчаровувати. Вони бояться отримати четвірку, бо вона знову на них сваритиметься.
Коли вона злиться на онучок, то говорить їм, що вони схожі на мене і нічого путнього з них не виросте. Мені через це дуже образливо. Я не вважаю, що я не є поганою, лінивою чи дурною і не розумію чому свекруха моїм дітям говорить, що на матір схожими бути – погано.
Мої друзі не вірять мені коли я кажу, що в мене проблеми зі свекрухою. Коли вони приходять до нас у гості, то літня жінка поводиться дуже ввічливо і завжди пече кекс та пригощає ним їх. Розповідає усім гостям, як вона нам допомагає і що ми без її допомоги не впорались.
Я просила чоловіка, щоб ми переїхали жити на орендовану квартиру, але він мені відмовив, бо вважає, що ми зайвих грошей не маємо, тим більше у його матері велика квартира і місця вдосталь. А коли я кажу Іванові, що не можу жити з його матір’ю він говорить, що я маю терпіти та не сперечатись з нею і тоді усе буде гаразд.
Останнього разу я попросила чоловіка сказати матері, щоб ми розміняли її квартиру на дві менших. Але він відповів мені, що вона на це ніколи не погодиться і він не буде її про це просити.
Через постійні сварки і стрес, я погано сплю і їм. Я більше не можу так жити! Мої подруги почали мені говорити, що я дуже погано виглядаю і мені потрібно подбати про себе.
Останнім часом я стримую себе і коли свекруха на мене свариться я мовчу. Але її докори ображають мене і мені дуже боляче.
Одного разу я одягнулась у спідницю і до мене підійшла Галина Степанівна та сказала, що я маю її зняти і викинути, бо вона закоротка. Але спідниця була мені до колін, вона аж ніяк некоротка. Літня жінка вважає, що я маю її слухатись і одягатись, як монашка. Таке враження, що у мене немає своєї думки і я маю підкорятись їй. Ми через це посварились. Я не хочу, щоб свекруха диктувала мені, як одягатися.
Я не знаю, що мені робити, бо так жити я більше не можу! Як мені змінити своє життя на краще?
