Я вагітна і чекаю на народження третьої дитини. Живемо ми всі в маленькій однокімнатній квартирі, місця нам дуже мало. Я вже давно мрію про автомобіль.
Моя сестра недавно купила собі автомобіль, а мені соромно з дітьми у маршрутці їздити. Ми часто їздимо до лікаря, до дитячого садочку і у магазин, а на автомобілі нам було б набагато зручніше.
У батьків чоловіка чотирикімнатній квартирі, але вони не хочуть нам допомагати. Я їм онуків народила, а вони квартиру продати відмовляються.
Ми б добре жили, якби вони захотіли нам допомогти. Ми б продали їхнє житло та купили їм однокімнатну квартиру або маленький будинок в селі, а собі купили б двокімнатну квартиру та машину.
Я вважаю, що свекру зі свекрухою було б добре в селі, вони б козу купили і курей. Нам у місто молоко передавали і яйця. А їм ця ідея не подобається, не звикли вони жити в селі. Кажуть, що не будуть свою квартиру продавати. Виходить, що ми через них будемо усі п’ятеро жити у однокімнатній квартирі.
Моя мати теж не хоче допомогти, тільки про мого молодшого сина думає. Зараз оплачує навчання Олега в університеті, а для мене і онуків грошей немає.
Я народила трьох дітей і чекаю на четверту дитину, а мені ніхто не подякує і не допоможе. Мені дуже образливо і я не розумію чому моя мати та батьки чоловіка не хочуть подбати про своїх онуків.
