«Я навіть рада, що слухавку взяли Ви. Якби не наша розмова, то Сергій так би про мене Вам і не розказав.»

Мабуть, кожна жінка в крові має якийсь спеціальний фермент, що дозволяє їй відразу помітити, коли чоловік починає ходити наліво. Ну от як не старався б він, а по поведінці завжди можна зрозуміти, що щось не так.

От мій Сергій був зовсім стриманою та врівноваженою людиною . Він ніколи не підвищував на мене голос, не сперечався, не кричав, не переконував. Загалом, такої спокійної людини ще пошукати треба.

Останнім часом навіть у його поведінці стосовно мене я почала відчувати відчуження. Він став якимось нервовим, дратівливим. Я сто разів намагалась провести розмову з цього приводу і все вияснити, але на всі мої питання він лише відмовчувався і діалог вести не бажав.

Я знала, що на роботі у нього проблем нема, оскільки він працював у фірмі мого тата. Отже, причина точно була зарита в іншому.

Якось Сергій прийшов із роботи та сказав, що дуже втомився, тому і пішов відразу в ванну кімнату. Свої речі він залишив у вітальні, тому я почула, коли задзвенів його телефон. Підійшовши, побачила, що телефонує якась Діана.

Я вирішила взяти слухавку та відповісти. Так і зробила, представилась дружиною і запитала, що передати коханому. На що мені відповіли:

– Ага, дружина. А вгадаєте, хто я? – запитала у мене незнайомка

– Може й, вгадаю. Хочете поговорити із Сергієм? – запитала я з усмішкою.

– Та навіщо? Я рада, що саме з Вами маю розмову. Скільки просила його поговорити, а він усе не наважувався. Тепер можу сама познайомитись і розповісти, що чекаю на дитину від Сергія.

Так боляче, як тоді, мені ще ніколи в житті не було. Річ у тім, що я не могла мати дітей. І здалось, що жінка по той бік слухавки про це прекрасно знала, бо говорила до мене з іронією. Я завершила виклик і пішла в ліжко. Більше мені нічого не хотілося. Коли Сергій повернуся, то без єдиного слова також ліг та заснув. Він вдав, що не бачить мій розбитий стан. А я цілу ніч проплакала у подушку.

А на наступний вечір він повернувся і почав із розмови:

– Пробач мені, Олю. Насправді та жінка, що телефонувала – вона підла аферистка та махінатор. Спочатку намагалась закохати мене у себе, а потім вигадала якусь вагітність, аби відсудити у мене квартиру. Між нами нічого такого не було. Ніяких почуттів, ніякого захоплення, а тим паче чогось більшого. Просто Діана думала, що розлучить нас, а тоді припише мені дитину і я платитиму аліменти.  Але я не пішов на поводу у неї і через це був змушений навіть робити тест ДНК, аби довести, що не маю відношення до цієї дитини. Він підтвердив, що я не батько. Хоча я це знав і без тестів.

Я не знала, що маю відповісти і досі не знаю, що робити із цією ситуацією

Оцените статью
«Я навіть рада, що слухавку взяли Ви. Якби не наша розмова, то Сергій так би про мене Вам і не розказав.»