Я не х0чу більше обслуг0вувати родичів свого чоловіка!

Родичі мого чоловіка завжди на усі свята збираються разом. Це у них така традиція. Мені вона, звісна, подобається, та є одне «але» – усі ці заходи проводяться виключно у нас вдома.

Всі родичі живуть у квартирах, лише у нас приватний будинок. На подвір’ї – бесідка, мангал. Саме тому на свята збираються у нас.

Мені доводиться готувати стіл кожного разу на двадцятьох осіб! Родичі ніколи не приносять продукти, не допомагають мені навіть посуд помити після цього. Хоч би раз грошима скинулися на те, що я витрачаю кошти для приготування різних оригінальних страв, щоб їх здивувати. А мені ще ж треба більшу половину дня прибирати у будинку та простояти біля плити! Вони приходять на готове і я бігаю обслуговую їх! А за це навіть ніхто не подякує.

Я говорила про це з Дмитром, своїм чоловіком. Та він і слухати нічого не хотів. Просто не розумів мене.

В черговий раз, коли усі вирішили зібратися на свято у нас, я просто покинула усе на чоловіка і поїхала до своїх батьків. Дмитрові довелося готувати на стіл самому. Ось тут і відчув усі принади такої традиції. Чоловік зрозумів на своїй шкурі, як це нелегко, коли всі відпочивають, а тобі одному треба бігати і обходити усіх родичів.

Тому наступного разу, коли свекри заявили нам, що приїдуть на Покрову знову усі родичі до нас, чоловік рішуче заперечив. Він пояснив своїй мамі, що треба якось цю традицію підтримувати по черзі у кожного, а не тільки у нас.

Через декілька хвилин до мене зателефонувала Любов Андріївна, свекруха. Вона почала звинувачувати мене у тому, що я руйную їхні звичаї. Я їй намагалася пояснити, що хочу зберегти традицію, але повинно все бути справедливо. Але вона мене й слухати не схотіла.

Сваритися я не хочу, але якщо відступлю – мені знову сядуть усі на шию. Дмитро мене підтримує тепер, бо вже зрозумів сам, як це.

Я вважаю, що я роблю правильно. А що ви думаєте стосовно цієї ситуації?

Оцените статью
Я не х0чу більше обслуг0вувати родичів свого чоловіка!