Чомусь всі впевнені, що кожна бабуся чи дідусь просто дочекатися не можуть, коли ж нарешті будуть няньчитись з онуками. І ніхто не замислюється про те, що бути нянькою на старості літ – мрія далеко не кожного з них. І таке спілкування, зазвичай, замість втіхи перетворюється на буденну роботу, до якої людина може виявитись не готовою. Але кого ж це цікавить?
Мені 63 роки. Нині я вже на пенсії й регулярно бавити малих дітей не входило в мої плани. Я також була мамою і справлялася зі своїми обов’язками самостійно, за рідкісними винятками. Свій батьківський обов’язок я виконала сповна, але мої діти іншої думки. Старша донька недавно привела до мене онучку.
От дивлюся я на неї й не знаю за що братись. Я ж взагалі планувала до товаришки на чай сходити, а тепер сиджу няньчусь з дитиною.
Я її безмежно люблю. Не думайте, що я якась озлоблена стара. Просто в мене теж є своє життя, а у моїх дітей власні плани, які вони зі мною не узгоджують. Привезли – значить сиди й до твоїх потреб і задумів усім байдуже.
Навіщо тоді народжувати ту дитину, якщо постійно не вистачає на неї часу. Розберися зі своїм життя, а тоді вже плануй вагітність. Я вважаю, що це звичайнісінька безвідповідальність. Я догляд за дітьми на своїх батьків не перекладала, сама крутилась, як могла.
Але нинішня молодь не така! Вони від власних інтересів та розваг відмовлятися не звикли, навіть коли стають батьками. А навіщо, якщо все можна перекласти на плечі бабусі чи дідуся. А чим ще старі мають займатись, правда? І я не скажу, що вони в мене якісь безтолкові, скоріше навпаки, але моїх клопотів це не зменшує.
Ну, сиджу я, бавлю онучку, як тут пролунав телефонний дзвінок. Думала подруга телефонує, щоб запитати чому я не прийшла.. Але ні, то молодша донька.
Розповіла мені про їхній переїзд на нову квартиру, про те, як облаштувалися. Я слухала, тішилась за свою дитину. Аж тут, під кінець розмови, вона ошелешила мене новиною, каже “Я вагітна, скоро ти станеш бабусею вдруге”.
В мене ледве слухавка з рук не випала. Тепер ще малюка молодшої доньки доведеться няньчити: про безтурботну старість можна навіть не мріяти.
