Я не хочу сидіти з онуками поки син і невістка відпочивають

Недавно я сказала синові, що не хочу сидіти з онуками і ми через це посварились. Він не розуміє, що мені шістдесят два роки і я не маю сили доглядати за малими дітьми.

Мені ніколи не було легко, я завжди змушена була працювати. Я рано вийшла заміж і народила дитину. Мені довелося виконувати домашню роботу і доглядати за сином. Усе своє життя я присвятила своєму чоловікові та дитині. А зараз доглядаю за своєю старенькою матір’ю і не маю часу, щоб бавити онуків.

Син постійно телефонує до мене і вимагає посидіти з дітьми. Він говорить, що йому з дружиною дуже важко і вони хочуть відпочити. Але я не розумію його, бо колись я сама доглядала за дитиною.

Мій чоловік багато працював і не допомагав мені. Але не зважаючи на це, я встигала зробити усю домашню роботу. Мені було нелегко, але я не скаржилась та не просила батьків сидіти з дитиною. Не розумію чому син скаржиться, вони з дружиною мають самі зі всім справлятись і не просити у мене допомоги.

Моєму синові тридцять вісім років він має власну фірму і графік роботи собі сам складає, а його дружина ніде не працює. Колись я завжди їм допомагала, але зараз не маю сил. Я сиділа з онуками поки їхні батьки відпочивали або ходили гуляти. Зараз я не можу з ними сидіти, але син все частіше привозить їх до мене.

Минуло місяця Іван з невісткою поїхали у гори відпочивати на два тижні, а я увесь цей час сиділа з їхніми дітьми. Вони повернулись, два дні побули з дітьми і сказали, що їдуть у гості до друзів на чотири дні і я знову маю бути з онуками. Коли повернулись, то сказали, що дітей не будуть забирати, бо втомлені з дороги. Я дуже розлютилась і сказала, що більше з ними сидіти не буду.

Я вирішила, що більше за онуками доглядати не буду. Нехай батьки невістки тепер з ними сидять. Вони живуть недалеко і ніколи дітям не допомагають.

Я маю проблеми зі серцем, а ще мені потрібно доглядати за старенькою матір’ю. Я більше не хочу сидіти з онуками, я не маю сил. Коли я синові відмовила, то він сказав, що я погана бабуся і думаю тільки про себе, а сидіти з онуками мій обов’язок.

Після цієї розмови мені було дуже образливо і почала плакати. Я завжди синові допомагала, я все робила для нього. Я думала, що він мене зрозуміє, а він дбає тільки про себе.

Напевно, я погано його виховала і він не звик, щоб йому відмовляли. Він думає, що я маю виконувати усі його забаганки і коли я відмовилась він розізлився на мене. Іван має зрозуміти, що я зараз я маю подбати про своє здоров’я і трішки відпочити, а не догоджати йому та невістці.

Через декілька днів я вирішила помиритись з сином, але він сказав, що буде розмовляти зі мною лише після того, як я заберу дітей.

Зараз ми з ним не розмовляємо і сподіваюсь, що через деякий час він мене зрозуміє і не буде заставляти сидіти з онуками. А як ви вважаєте я правильно вчинила коли відмовила синові? А як ви зробили б на моєму місці?

Оцените статью
Я не хочу сидіти з онуками поки син і невістка відпочивають