Я не можу покинути свою дружину, бо вона стр _аждає. Але й жити з нею не хочу, бо я не можу пробачити їй зраду. От тепер я чекаю коли їй стане краще, щоб повідомити, що йду від неї.

Я одружений з Лідою десять років. Ми усі ці роки були дуже щасливими. Я завжди старався, щоб моя дружина мала все що захоче. Я відкрив свій бізнес і зміг купити квартиру, машину і ми часто їздили на відпочинок.

Дружина мені народила двох дітей: сина – Миколу та дочку – Анжелу. Я був щасливим батьком та чоловіком. Але нещодавно я помітив, що Ліда дуже змінилася. Вона почала приділяти мені мало уваги і вихідні проводила з подругами. Я відчував, що вона мене обманює, адже у неї не було близьких подруг.

Ми завжди святкували день народження дружини разом у ресторані. Але цього разу вона сказала, що не буде святкувати його зі мною, а хоче піти з подругами.

Вона повернулась після святкування на наступний день. Сказала, що вони сиділи в ресторані, а потім вона пішла ночувати до подруги. Я їй не повірив, невже, не можна було викликати таксі і приїхати додому?

Я був впевнений, що дружина мені зраджує, але не міг це довести. Коли діти запитували чому матері немає вдома, я не знав, що відповісти.

Я вірив, що у неї це просто захоплення і через деякий час вона покине свого коханця. Тому я чекав поки вона все мені розповість.

Я бачив, що Ліда стала дуже щасливою і мене це дратувало. Мені було образливо через те, що інший чоловік зміг закрутити їй голову і вона з ним набагато щасливіша ніж зі мною.

І ось одного дня дружина прийшла додому уся в сльозах. Вона вирішила мені розповісти. Три місяці тому вона познайомилася з неймовірним чоловіком. Вона одразу зрозуміла, що закохалась. Це було кохання з першого погляду. Вони почали таємно зустрічатись, але сталось так, що він потрапив у автокатастрофу і декілька днів тому пішов у інший світ.

Ліда дуже переживала через це, вона плакала і не могла заспокоїтись. Я зрозумів, що вона дійсно його кохала. Мені навіть стало її жаль.

Після нашої розмови вона тиждень пролежала у ліжку, плакала і ні з ким не розмовляла. Я хотів її розради та допомогти позбутися депресії.

Я не можу покинути свою дружину, бо вона страждає. Але й жити з нею не хочу, бо я не можу пробачити їй зраду. От тепер я чекаю коли їй стане краще, щоб повідомити, що йду від неї.

Оцените статью
Я не можу покинути свою дружину, бо вона стр _аждає. Але й жити з нею не хочу, бо я не можу пробачити їй зраду. От тепер я чекаю коли їй стане краще, щоб повідомити, що йду від неї.