Я не знаю, як так вийшло і чим я керувалась, та у 27 років мені «пощастило» вийти заміж за старшого на 12 років чоловіка, який, до того ж, нещодавно розлучився.

Я не знаю, як так вийшло і чим я керувалась, та у 27 років мені «пощастило» вийти заміж за старшого на 12 років чоловіка, який, до того ж, нещодавно розлучився. Більше того, він ще й мав дитину від того шлюбу. Та самі розумієте, у 27 років особливо вибору немає. Або одружені, або розведені, або придуркуваті.

У мого чоловіка є син, якого звуть Орест. Нещодавно йому виповнилося 16 років. І як тільки ми одружилися з Романом, його синок переїхав до нас. Колишня дружина Роми покинула сім’ю і поїхала за кордон. Навіть не знаю, чому вона вирішила покинути дитину тут. Напевно, легше залишити підлітка на виховання сторонній жінці.

Все життя я дотримувалась думки, що проблемних дітей не існує. Якщо ваша дитина проблемна, то вона просто отримує мало любові і ласки. За таким принципом я починала спілкування з Орестом. Хотілося б швидко знайти спільну мову і товаришувати.

Я старалась, як могла. Пропонувала ігри, готувала найсмачніші і найулюбленіші страви. А хлопець ставився до мене, як до порожнього місця. І що б я не робила, між нами нічого не змінювалося. А єдина людина, яку він поважав була матір. Так-так, матуся, що покинула його і поїхала геть від своєї сім’ї.

Я, чесно кажучи, уже просто втомилася від такого життя. Орест насправді жорстокий і вибуховий підліток, який навіть у школі має купу проблем. Мені шкода цю дитину, але і як змінити ситуацію я не знаю. Нема сил і енергії виносити це все далі.

Оцените статью
Я не знаю, як так вийшло і чим я керувалась, та у 27 років мені «пощастило» вийти заміж за старшого на 12 років чоловіка, який, до того ж, нещодавно розлучився.