Я потрібен родичам лише з грошима

Одружився я рано і підіймати сім’ю та ставати на ноги довелося самостійно. Попереду нас чекало багато випробувань та труднощів. Грошей постійно не вистачало, ми жили від зарплати до зарплати. Тоді родичам взагалі не було ніякого діла до мене. Ніхто навіть не цікавився, чи вистачає мені на шматок хліба.

Вісім років у нас із дружиною пішло на те, що збудувати власний прибутковий бізнес. Дружина крім нашої справи, працювала на ще одній роботі, щоб ми мали додатковий заробіток. З цей час ми стали батьками прекрасної донечки. Доводилося працювати на повну силу, зате наші старання не стали марними. З часом ми змогли придбати власну квартиру не беручи на це кредитів. Ось у цей момент про нас і згадали наші родичі. Як тільки якісь фінансові труднощі, одразу біжать до мене по допомогу. Я не відмовляв, підтримував чим міг. Не хотілося кидати рідних у важкий момент, але на душі все одно був осад від того, як вели вони себе, коли я потребував їх підтримки. До мене не було нікому ніякого діла. Невже гроші важливіші за людські почуття й родинні зв’язки?

Та два роки тому зі мною трапився нещасний випадок. Я потрапив у ДТП і пролежав у лікарні сім місяців пролежав у лікарні. А найобразливіше те, що у той момент мої настирливі родичі, ніби розчинились у повітрі: ні дзвінка, ні записочки. Допомагала лише двоюрідна сестра дружини з чоловіком. Вони купували продукти коли потрібно було, провідували мене у лікарні й підтримували морально. Я їм щиро вдячний за це.

А з рештою родичів я обірвав зв’язок. Не маю ніякого бажання з ними спілкуватись. Вони показали своє ставлення й справжнє обличчя.. причому неодноразово.

Оцените статью
Я потрібен родичам лише з грошима