Мені із самого початку не подобалась Вікторія. Мій друг стверджував, що вона добра і проста, але щось мені підказувало, що вона не така хороша, якою з усіх сил намагається здаватись. Та й мене вона недолюблювала, мабуть, відчувала, що я не вірю у її чудово продуману гру.
Але час ішов, друг продовжував дарувати їй дорогі подарунки і називати коханою. Його любов до неї засліплювала. Через рік він зробив їй пропозицію. Оскільки він ігнорував усі мої застороги, то я вирішив, що можливо й помилився у ній. Але після одруження все відбувалось саме так, як я цього й очікував. Одного дня вона заявила, що у неї на роботі відбулось скорочення, тож їй потрібно знайти нове заняття. Але час ішов, а Вікторія так і сиділа вдома, на шиї в мого друга. А він і тішився, що вдома завжди чисто і затишно.
Я ж більше не міг це терпіти і одно разу заліз в її телефон. Знаю, це далеко не найкращий вчинок, але він приніс результат. Я знайшов у неї переписку із подругами, де вона вихвалялась, що вона не працює, а її чоловік і радий забезпечити її усім необхідним. Але найбільше мене вразило те, що вона збиралась добитись того, щоб мій друг переписав на неї їхню квартиру, адже у нього їх було дві.
Коли я показав Колі цю переписку він просто не міг і слова вимовити, він нарешті зрозумів, якою людиною була його дружина. Разом ми придумали план. Надрукували фальшивий договір, який стверджував, що мій друг уже переписав квартиру на свою дружину. Мені було неймовірно цікаво дізнатись, як розвиватиметься історія далі.
Одного дня Коля прийшов до мене і розповів як усе було. Він повернувся з роботи і подарував дружині ці документи. Вона сильно здивувалась, але кинулась йому на шию, безперестанку дякуючи:
- Я не знаю, навіщо ти це зробив, але я розумію, що ти довіряєш мені і дуже ціную тебе. Ти завжди був надто добрим.
- Це точно…
- Що ти сказав?
- Нічого, кохана.
Далі все відбувалось швидко. Близько тижня Вікторія вдавала з себе ідеальну дружину. Щовечора готувала вечерю, зустрічала на порозі з поцілунками і обіймами. Але ми з другом знали, що це лише питання часу, коли вона нарешті зізнається у своїх правдивих намірах.
І от, одного дня друг не зміг потрапити у свою квартиру, ключ не підходив. Дружина відкрила двері і сказала:
- Пробач, але ти тепер тут не живеш, адже квартира моя.
Вона віддала йому валізу з одягом, а в неї за спиною стояв усміхнений чоловік.
Глянемо, хто сміятиметься, коли виявиться, що документи насправді фальшивка.
