Я зустрів свою дружину на вечірці у друга. Мені відразу припала до душі скромна і симпатична Оля. Познайомившись з нею ближче дізнався, що вона з великої сім’ї. У неї є ще п’ятеро братів і сестер. Зустрічалися ми близько 2 років, а потім я запропонував їй вийти за мене. Після весілля ми почали жити окремо від усіх. З часом у нас народилося двоє дітей. Наші хлопці ще маленькі, але де є діти — там є витрати.
Дружина не працює. Зараз вона потрібна дітям. Я працюю на будівництві, добре заробляю. Нам вистачає на все. Ми зробили гарний ремонт у квартирі, купили нові меблі. Але все ж, у нас росте двоє дітей, і це не дає мені спокою. Треба відкладати гроші на добру освіту, на житло для них. Ми з дружиною часто мріємо, як ми будемо жити, коли наші діти вже будуть дорослі. Хотілося б, щоб у них не було проблем з фінансами й житлом. Але це про далеке майбутню. А якщо ближче до реального, то хотілося б з дітьми й на море поїхати хоч раз. Проте, поки що тратити гроші на відпочинок важко, є багато важливіших витрат.
І ось нещодавно я випадково зустрів подругу Олі. Перекинулися кількома словами. Іра, так її звуть, розповіла, яка Оля молодець, що допомагає своїм молодшим братам і сестрам. Вони ще живуть з батьками, але батьки не в змозі забезпечити їхні забаганки. Тому, Оля купила їм нові телефони, бо у них були вже застарілі. А ще допомогла одному купити мотоцикл.
Іра побігла, а я, чомусь, був неприємно вражений такою новиною. Я розумію, що це брати й сестри, але у них є мама й тато, чому я повинен їх утримувати. Тим більше, що наймолодшому братові вже є 17 років. Я в цьому віці вже працював сам. А ще більше я не розумію, чому Оля від мене приховує такі витрати? Я завжди був впевнений, що у нас немає секретів. Йдучи додому, я не міг позбутися поганих думок. Я люблю Олю, вона гарна дружина і мама. Але вона повинна обговорювати зі мною такі питання.
Я вирішив серйозно з нею поговорити, але щирої розмови у нас не вийшло. Оля мовчала, але було зрозуміло, що у нас з неї різні думки стосовно цього. Я сказав, що достатньо допомагаю її рідні. Ми даруємо гарні суми на всі дні народження, весілля і хрестини. Ми закупляємо батькам продукти, які вони не можуть собі дозволити. Як на мене, цього достатньо.
У моїх батьків я — один. Вони мені нічим не допомагають, але вони себе самі забезпечують і не потребують моєї допомоги. Може я й егоїст, але я важко працюю, щоб кожну гривню заробити. Я хочу знати, куди діваються зароблені мною гроші…
