Мій чоловік зовсім зійшов з розуму. Сьогодні він мені повідомив, що його робота в сім’ї закінчилася. Він вже своє відпрацював. Йому вистачає того, що працює на роботі.
Я спочатку перевірила температуру в чоловіка. Але лоб був не гарячим. Потім запитала, що він пив? Але алкоголю в його подиху не виявила.
-Як минув день?
– Нормально, – була відповідь.
– Коханий, я також була на роботі, як і ти, вісім годин. Після роботи дорогою додому забігла на базар, купила необхідні продукти. Приготувала вечерю. Помила весь посуд. Перевірила уроки Назара. Заклала в пралку брудну білизну. А ще треба приготувати щось на сніданок…
А чоловік позіхнув, розлігся на дивані і захропів на цілу хату.
-Ні, дорогий, так справа не піде! Ми спільно виконуємо всю хатню роботу. Я також працюю, але від домашньої роботи не ухиляюся. Зрештою, який же ти приклад подаєш дитині? Ти хочеш, щоб Назар виріс таким же ледацюгою? Ти цього хочеш? Скажи?! – не на жарт розійшлася я.
Вечір минув у такій перепалці. Чоловік прикидався, що мене не чує, що він дуже втомлений. Зранку вискочив з хати, як вареник з окропу.
А ввечері знову за своє – розлігся на дивані і заснув.
Я зрозуміла, що мені також треба змінювати тактику. Приготувала вечерю лишень для себе і сина. А це було простіше простого, бо ми обоє любимо молочні каші. А чоловікові конче треба було готувати щось м’ясне. Коли виспиться, хай собі готує – вирішила я, або хай їсть молочну кашу. Нічого йому не станеться.
Коли мій коханий прокинувся, то скривився на молочну кашу і сказав, що її їсти не буде. Я відповіла, що на більше мене не вистачило.
Він зробив собі канапки, попив чай і пішов спати.
Наступного дня я знову на вечерю зготувала молочну кашу. Чоловік знову майже голодним пішов спати, бо коли я поралася на кухні, він переглядав футбольний матч.
Після дводенного голодування, він все-таки голодним не захотів залишатися – купив м’яса і зробив відбивні на всю сім’ю.
Урок засвоїв успішно! Надіюся, що й надалі мені вдаватиметься так без сварок схиляти чоловіка до домашньої роботи.
