Я втратила своє щастя за кілька днів до народження сина

Найцінніша порада у вашому житті: насолоджуйтесь кожною миттю поруч з коханими людьми, тому що ви ніколи не дізнаєтесь, коли все може зникнути!

Познайомилися ми з чоловіком в університеті. Вже з першого дня навчання почали симпатизувати один одному, потім зустрічалися, прогулювали пари, аби довше поговорити на лавочці, або поніжитися в обіймах один одного. А на четвертому курсі прийняли для нас двох серйозне рішення — перевестися на заочне, щоб мати змогу працювати й почати жити разом. Нашому щастю не було меж, коли ми таки отримали першу зарплату, виїхали з гуртожитку й відправилися жити у своє першу орендовану квартиру.

Минув рік нашого спільного життя, коли я повідомила своєму коханому, що незабаром наше щастя потроїться, бо у нас буде син.

Після такої звістки чоловік відразу зробив мені пропозицію і ми зібрали найрідніших, щоб відсвяткувати скромне, але щасливе весілля, переповнене любов’ю.

Моя щаслива казка тривала недовго. Одного ранку я помітила, що мій чоловік не прокидається від будильника, я сама почала його будити, мацати пульс і ледь не знепритомніла, коли зрозуміла, що мого чоловіка не стало. Через два дні я народила нашого сина, плід любові, якому не судилось познайомитися зі своїм татом.

Кілька наступних місяців я буда у повному тумані, рятував лише син, що постійно нагадував про себе і так був схожий на мого чоловіка. Просто так змиритися з втратою дорогої людини було непросто. Тим паче коли ще тиждень назад ми будували плани на майбутнє й сварилися через побутові дрібниці.

Єдине, що мене тримає на землі це наш син, який росте таким же веселим та добрим, як і його тато. Мабуть, зараз він дивиться на нас з неба і молиться, щоб у нас все було добре, а я лише насолоджуюсь життям з сином і чекаю, коли зможу возз’єднатися з чоловіком.

Оцените статью
Я втратила своє щастя за кілька днів до народження сина