Вийшло так, що дочка зі зятем живуть у нашій з дружиною квартирі. Молоде подружжя одразу після весілля вирішило жити в нас. Ми бачили, як у дочки народжуються діти і допомагали їх доглядати.
Зараз у Наталі четверо дітей, але вона з ними проводить мало часу, бо працює. Дочка не хоче сидіти у декреті, тому ми з дружиною доглядаємо онуків.
Вдома завжди дуже гамірно і неможливо відпочити. Діти бігають та кричать, розкидають іграшки і не дають навіть декілька хвилин спокійно почитати газету.
Ми з дружиною сподівались, що наше життя зміниться на краще коли ми вийдемо на пенсію, тому з нетерпінням чекали цього моменту.
На пенсії нам було добре приблизно чотири місяці.
Василина кожного ранку вставала і готувала сніданок для мене, дочки, зятя і дітей. А потім я відводив онуків у дитячий садок, а з найменшим хлопчиком ми йшли на дитячий майданчик. Дружина тим часом прибирала, прала і готувала їжу.
Ми приходили їли і я відпочивав, а потім я йшов за дітьми у дитячий садок і відводив їх на зняття з танців.
У мене був розклад на кожний день, але я і про себе не забував. Я багато читав, дивився футбол та зустрічався з сусідами і ми з ними на подвір’ї грали шахи.
Одного разу зять на столі у кухні забув мобільний телефон. Я вирішив його відвезти йому на роботу, аж раптом до нього прийшла смс-повідомлення. Воно було від моєї дочки і коли я його прочитав, то був шокований і дуже ображений. Я показав повідомлення дружині і вона сказала, що після побаченого не хоче жити у одній квартирі з дочкою та зятем.
Ми не розуміли, як вона могла таке написати: “Батьки сидять у нас на шиї, а ми ще маємо продукти купувати своїм коштом”. Це брехня, ми з дружиною свої пенсії до копійок віддавали у один сімейний бюджет.
Два місяці тому я вирішив вести гурток шахів. Зять мене відмовляв і говорив, що це погана ідея і дітям зараз не цікаве це заняття.
Я пішов у дитячий будинок і виявилось, що там працює мій знайомий, який допоміг мені туди влаштування. Зараз я три рази у тиждень веду гурток шахів. До мене записалось багато дітей і задоволенням їх навчаю. Отримую не багато грошей, але мені достатньо, щоб нормально жити.
Минув один місяць і у мій гурток записалось чотирнадцять дітей. А потім ще записалось два хлопчики, я бачу дітям цікаво і вони про мій гурток розповідають друзям.
Ми з дружиною попросили переїхати дочку на орендовану квартиру і тепер бачимось тільки у великі свята. Вона на нас злиться і думає, що ми вигнали її з дому, але ми впевнені, що зробили все правильно.
Наталя доросла жінка і вона разом з чоловіком має подбати про свою сім’ю. Ми їй допомагали скільки могли, але якщо вона не оцінила нашої допомоги, то нехай сама собі дає раду.
