Я одружився дуже рано. Мені було 18, а дружині 22 роки. Моя Надійка — гарна, впевнена в собі дівчина, із заможної й поважної сім’ї.
Хоч мені було всього 18 років, але я вже тоді мав добру роботу й непоганий заробіток. Здавалося, що ми з Надею створені одне для одного й завжди будемо щасливо жити в мирі й достатку.
Батьки моєї дружини обіцяли нам в подарунок квартиру в місті. А у мене були деякі заощадження, на які я збирався зробити в новій квартирі ремонт і зажити зі своєю коханою по-людськи, без надокучливих родичів з обох сторін. Але все сталося не так, як гадалося.
Зразу ж після весілля вияснилося, що квартира не наша, а ще взагалі невідомо чия. А нам з Надею, після довгих суперечок, виділили невеликий, ще недобудований будинок на околицях села. Там не було ні комунікації, ні дороги, взагалі нічого! Тільки голі стіни й то не до кінця добудовані!
Ми домовилися, що якийсь час житимемо з батьками дружини й водночас за цей час будемо облаштовувати своє помешкання. Хоч місця у батьківській хаті нам вистачало, але часто виникали сутички на рівному місці. Я розумів, що треба пришвидшити наш переїзд до окремого житла. Для цього я працював на двох роботах. Вдома постійно були проблеми, сварки. Я все терпів, мене втішала думка про те, що я вже назбирав достатньо грошей, щоб завершити будівництво тієї хати й перебратися туди жити хоч в одну кімнату.
Але нещодавно моя Надя ошелешила мене новиною, що всі наші гроші вона віддала батькам. Виявляється, вони захотіли грошей за ту недобудовану хату й Надійка віддала їм все, що у нас було. І все тому, що старша сестра моєї дружини виходить заміж і батьки терміново роблять ремонт у тій “нашій квартирі”. А грошей їм катастрофічно бракує, ось вони й вирішили здерти їх з нас, зі своєї молодшої доньки!
Ця квартира, виявляється, як приманка для наречених. Жаль, що я так пізно це зрозумів.
Нічого, я ще молодий, я ще зароблю грошей, побудую для своєї сім’ї дім і тоді ні від кого не буду залежати. Дивно мені тільки те, як вчинили батьки моєї Наді. Щось вони зовсім не турбуються про свою молодшу доньку, де вона житиме, тільки за старшу думають… Та й дружина могла хоча б порадитися зі мною…
