Я їхав у маршрутці з роботи. Як завжди слухав музику в навушниках.. Аж раптом, чую несамовитий крик. Цей шум долинав до моїх вух навіть крізь гучні ритми пісні.
Дивлюсь, всі пасажири обернулись і схвильованим, я б навіть сказав переляканим поглядом дивляться на заднє сидіння автобуса. Обернувся глянути, що ж там відбувається і я. Дивлюся, а там жінка народжує. А так репетує, бо перейми розпочалися раптово.
Водій терміново зупинив маршрутку, щоб пасажири, які поспішають, вийшли на зупинці. Постоявши хвилину, вирішив не чекати швидку, а везти породіллю до пологового, бо зволікати не можна було у жодному разі. Я теж не покинув автобус, вирішив, що чоловічі руки стануть в пригоді. Водій взагалі великий молодець, що не розгубився. Він мчав, як вітер. Я навіть подумав, що такий ас був досить корисним у якості водія карети швидкої допомоги.
І ось ми на місці. Я і ще двоє чоловіків несли вагітну до відділення. Жінка, що йшла поруч шукала у кишені пальто майбутньої матусі мобільний телефон, щоб зв’язатись з її чоловіком, або із кимось з рідних. Знайшовши, одразу зателефонувала чоловікові та сказала адресу, куди доправили його дружину.
Чоловік не забарився. Він приїхав і щиро нам дякував, що не залишили його кохану в такій непростій серйозній ситуації.
