Звісно, що я не малював собі даремних очікувань. Я знав, що моя дружина буде змінюватись і з часом перестане бути тією молодою і привабливою дівчиною, з якою я вирішив одружитись. Але я ніколи не думав, що вона перестане за собою слідкувати. Я завжди осуджував жінок, які після одруження розслаблялись. Зайві кілограми одразу кидались в очі, а простий одяг зовсім не привертав уваги.
Я розумію, що після народження дитини усе змінюється і ставлюсь до цього нормально. Тіло жінки перебудовується, щоб захистити і подбати про немовля. Та й ніхто не просить вдома ходити у сукнях і наносити повне обличчя макіяжу, але ж про просту доглянутість мова не йде.
Два роки тому у мене народилась донька. Ми з дружиною довго чекали на потомство, тому поява дитини стала для нас справжнім святом. Я знав, що дружина приділятиме увесь свій час і усі ресурси для доньки, тому старався уникати будь-який коментарів стосовно її зовнішності чи стану речей у домі. Хоч мені й хотілось повертатись у затишний дім до красивої дружини.
Під час її вагітності ми читали разом багато літератури і переглядали різноманітні відео на тему батьківства. Коли бачили недоглянутих батьків одноголосно стверджували, що самі такими не станемо. Бо ж мала дитина – це не вирок для молодої сім’ї.
Але коли дитина з’явилась, куди й поділась та впевненість. Перші місяці я розумів, що коханій важко звикнути до нового способу життя і любив її тіло навіть у новому стані, адже воно подарувало мені дитину. Але місяці йшли, дитина ставала все більш самостійною, а у дружина з’являлось все більше вільного часу, але нічого не змінилось. Кохана не бачила у собі недоліків, а якщо й бачила, то не збиралась нічого робити.
Мені інколи було соромно виходити з нею на двір, адже вона одягала старий одяг і могла тиждень не мити голову.
Я й не знаю, чи це колись зміниться. Можливо, коли дитина піде до дитячого садка, у дружини знову з’явиться бажання подбати про себе і про свій зовнішній вигляд…
