Я дуже не люблю непроханих гостей, особливо, коли вони приходять невчасно. У мене двоє дітей, чоловік, я ще й ходжу на роботу та у мене зовсім не вистачає часу на себе. Мама цього не розуміє та часто навідується до мене в гості. Каже, що приходить допомагати, але не практиці виходить зовсім по-іншому. Вона завдає мені додаткових клопотів.
“Іванно, а де штани Матвійка? А що ти даєш Софійці від соплів? А де у тебе чисті рушники? А чому в холодильнику лежить цей шматок м’яса?” – постійно долинає з її вуст.
Не потрібна мені така допомога, я вже краще сама впораюсь. Тим більше, що в присутності мами я не можу розслабитись. Вона у мене дуже любить чистоту та порядок, а в домі, де є двоє малих дітей, самі розумієте, про подібне можна лише мріяти. Я вже давно змирилася з тим, що діти все розкидають, можу спокійно лягти спати, залишивши непомитий посуд та сміття на підлозі. Мені дорожчий мій відпочинок, ніж чистота в домі. Я знаю, що якщо я не відпочину, усе буде погано. А мама приходить та вказує пальцем на те, що я не доробила. Я розумію, що у їх поколінні були інші поняття ведення домашнього господарства, але зараз я хазяйка у своєму домі та мати своїх дітей.
Того дня мамі потрібно було здавати аналізи в поліклініці, яка знаходиться на нашому районі. Їй не потрібно було зранку їсти, а після їх здачі потрібно було почекати декілька годин та піти на візит до лікаря. Мама зателефонувала до мене та запитала чи може вона прийти до нас, щоб цей час провести у мене вдома. Я погодилась.
Я працюю вдома, тож після того, як завела дітей в дитячий садочок, повернулася додому та почала працювати. На ходу пила каву з канапкою, бо не встигла поснідати. Діти снідають в дитячому садочку. Прийшла мама, я дала їй чаю з канапкою.
– А що, ти не зробила сніданок? – здивовано запитала у мене мама. Не було потреби, бо чоловік зранку не снідає, діти снідають в садочку, а я вже поснідала.
– Чим же ти поснідала? Бутербродом? Та хіба ж це сніданок.
Далі була лекція про правильне харчування, роль жінки в сім’ї та тому подібне, яку перервав дзвінок від керівника з питанням чому звіт до цього часу не зданий. За розмовою з мамою я не встигла його відправити. Я заходилася відправляти звіт, а мама продовжила, вона ображалася на те, що я її не слухаю.
Потім мама сама вирішила приготувати нам здорову їжу та побачила що ні з чого. Знову почалися повчання.
Я старалася не реагувати та робити свою роботу. Мамі це не сподобалось та вона знову вирішила до мене причепитися. Я зрозуміла, що спокою мама мені не дасть та вирішила долучити важку артилерію. Я зателефонувала до батька, щоб запитати як його справи, увімкнула динамік на телефоні та почула скарги на те, що мама поїхала в лікарню рано-вранці та не поставила йому на стіл гарячий сніданок. Тепер він голодний та злий. Це почула мама та перехопила нашу розмову, вони почали розмовляти, а я нарешті змогла взятися за роботу. Люблю свого батька, так мене виручив.
Мама геть забула про мене та почала виправдовуватися перед батьком, так настав час їй вже йти до лікаря та я продовжила свою роботу у спокої.
