Ця історія не так давно трапилась з моєю сусідкою. Лідія Семенівна вже довгий час живе сама, діти та внуки вже давно виросли й живуть своїм життям, тому тепер приїжджають рідко. Одного дня пізньої осені поверталась вона додому з магазину й побачила біля під’їзду маленький комочок шерсті. Котенятко. Дуже він маленьким та худеньким був, не пережив би таких холодних та голодних ночей, тому забрала вона його до себе й назвала Томом.
Одного дня я зайшла до неї й не на жарт злякався, бо Том за два місяці виріс до розмірів доброго старого кота, але бабуся з мене лише посміялась, сказала, що все це завдяки тому, що вона його годує домашнім сиром та молочком.
Котик продовжував рости, але це ніяк не дивувало бабусю, вона дуже любила його, тому турбувалась, а всі навколо лише дивувалися його розмірам.
Одного літнього дня Лідія Семенівна відправилась на базар, щоб купити Томику свіжої сметани, а собі овочів і саме тоді у її будинок залізли грабіжники.
Томик спокійно спав серед зимового одягу бабусі, який вона ще не встигла сховати, коли почув, як хтось відкрив двері й це точно була не його господарка.
Побачивши незнайомців, кіт накинувся на них, одному роздряпав обличчя, іншому шию, а третій встиг втекти. На крик прибігли сусіди, що допомогли Томику затримати грабіжників до приїзду поліції.
Одночасно з господаркою, до її дому навідався наряд поліції, яка була дуже стривожена, коли побачила що дикий манул побіг до господарки обійматися, адже це тварина, яку було майже не можливо приручити.
На щастя, поліція зрозуміла, що для господарки манул не має ніякої небезпеки, а навпаки оберігає її та її дім, адже ці тварини, у прямому сенсі, можуть відірвати голову, захищаючи свій дім та сім’ю.
