Як розповісти доньці, що її хлопець насправді їй ріднuй брAт, з яким їх розлучили ще у дитячому віці?

В жaхлuву історію потрапила моя донька у молодості. Не носила голову на плечах, от і завагітніла від свого університетського хлопця, коли їй лише 20 виповнилось. Клялась мені, що у них серйозні відносини і вони вже не раз говорили про одруження і батьківство. Я ж не вірила, що хлопці у такому віці мають серйозні наміри. Донька ж сказала, що розповість йому і я переконаюсь, що помилялась, бо ж він буде на сьомому небі від щастя, коли дізнається про вагітність.

Я відпустила її до хлопця і зі страхом стала чекати на її повернення. Як би мені не хотілось помилятись, але матір зазвичай виявляється права, тож Діана повернулась додому вся в сльозах і з конвертом з грошима для аборту. Виявилось, що хлопець все-таки виявився зовсім не готовим до дорослого життя і до відповідальності за нове життя. Сказав, що йому ці проблеми не потрібні і запропонував спосіб їх позбутись.

На цьому й розійшлись. Діана залишилась сама із вибором, який стосувався цілого життя. Вирішила народжувати. Сказала, що жодна дитина не винна у помилках її батьків. Стали чекати на пологи, до лікарів ходили рідко, УЗД узагалі не робили. Старались приховати вагітність від усіх знайомих. Пологи повинні були відбутись на початку літа, тож на наступний семестр донька повинна була піти так, наче нічого й не трапилось.

Але ніхто не очікував, що трапиться далі. Діана народила двійню. Оскільки ми не робили УЗД, то ця новина нас просто шокувала. Справитись із двома дітьми дівчина аж ніяк не могла. Я запропонувала рішення: залишити одну дитину, а інші віддати на всиновлення. Донька схопилась за цю пропозицію, як за рятівний круг і більше нікого не хотіла слухати. Залишилось вирішити: хлопчик чи дівчинка.

Оскільки маленький хлопчик ще від народження нагадував батька, то донька вирішила відмовитись саме від нього. Додому поїхали із дівчинкою. Я багато допомагала з вихованням, поки моя донька не зустріла хорошого чоловіка, який запропонував їй одружитись і забрав її із донькою до нового житла. Я була дуже щасливою, що життя налагодилось.

Йшли роки, ніхто не знав, яку жахливу таємницю приховували ми з донькою, поки одного дня, коли внучці було вже 17 років, вона не привела додому свого хлопця. Лише раз глянувши на нього, можна було побачити, що він як дві краплі води, схожий на свого батька. А історія про те, що він сирота, підтвердила усі найгірші здогади.

Хто б міг подумати, що з усіх можливих людей, внучка обере саме свого брата. Мабуть, вони одразу відчули, що їх пов’язує щось особливе, просто не знали що. А тепер нам із Оксаною доведеться розказати усім правду і розбити цим не одне серце…

Оцените статью
Як розповісти доньці, що її хлопець насправді їй ріднuй брAт, з яким їх розлучили ще у дитячому віці?