Яка з мене нянька? Я ще доволі симпатичний чоловік, а не дід! З онуками бачитись хочу, але не так часто. Народили-виховуйте!

Миколі 57 років, вдівець. Дружини не стало 3 роки тому. Чоловік живе сам в трьохкімнатній квартирі, працює на заводі. Дорослий син Ігор одружений і живе окремо. Квартиру Микола з покійною дружиною Ганною подарував сину, коли той закінчив економічний університет.

Зараз Микола живе один. Чоловік він ще не старий, особливо вечорами стає сумно, нема до кого обізватись. Єдина розрада-онуки-близнюки, чотирирічні  Мирон та Матвій. Оскільки син та невістка працюють, то часто підкидають онуків для дідуся, щоб він їх підгледів.
Спочатку дідусь допомагав глядіти онуків інколи, коли невістка Марина не хотіла брати черговий лікарняний, а потім син з невісткою стали привозити дітей майже на кожні вихідні, а самі їхали відпочивати.

Минуло місяця Ігор з Мариною  поїхали  відпочивати  в Буковель, а дідуся попросили поглядіти онуків, він саме був у відпустці.  З двома такими енергійними дітьми важко. Їсти приготуй, прибери, випери речі, вигуляй. Під вечір Микола вже не витримував. Йому боліла спина, він хотів просто полежати й подивитись футбол, а онуки скакали над головою.  Нарешті Ігор та Марина повернулись, два дні побули з дітьми і сказали, що їдуть у гості до друзів на чотири дні і я знову Микола  має бути з онуками. Коли повернулись, то сказали, що дітей не будуть забирати, бо втомлені з дороги. Микола вже закипав… І все думав як поговорить з сином.

Причепились і дихати не дають! Няньку з мене зробили!-сам з собою розмовляв Микола.

Тиждень Микола відлежувався на лікарняному, схопив радикуліт. На вихідних приїхав син з невісткою, і вже хотіли скинути онуків знову для діда. Микола підхопився з ліжка і як крикне щодуху:

Яка з мене нянька? Я ще доволі симпатичний чоловік, а не дід! З онуками бачитись хочу, але не так часто. Народили-виховуйте!  Я більше не хочу сидіти з онуками, я не маю сил. І взагалі я хочу влаштувати особисте життя.

Коли Микола  синові відмовив, то він сказав, що той  поганий дідусь  і думає тільки про себе, а сидіти з онуками  це і є обов’язок усіх бабусь та дідусів.

Після великої сварки Марина з Ігорем та онуками поїхали додому. Вже місяць минув, а син не дзвонить, батьком не цікавиться. Злиться.

 А як Ви вважаєте чи правильно вчинив Микола, коли відмовив синові? А як Ви зробили б на його місці?

Оцените статью
Яка з мене нянька? Я ще доволі симпатичний чоловік, а не дід! З онуками бачитись хочу, але не так часто. Народили-виховуйте!