Все життя я думала, що весілля – особливий та пам’ятний день, коли зароджується сім’я. Та в цей важливий для мене день трапилось так, що я остаточно розсварилась із свекром та свекрухою.
Після того, як Артем зробив мені пропозицію руки та серця ми організували знайомство батьків. Тоді вони поговорили про життя, розповіли декілька своїх кумедних історій, а потім перейшли до організаційних питань. Спочатку ми всі визначили дату розпису, а тоді стали думати над місцем проведення, оператором, музикою і тому подібне. Коли приблизно підбили бюджет, то вирішили, що половину всього свята оплачують мої батьки, а половину – Артемові.
Проте мої мама та тато були трішки старшими людьми, вони не дуже знались на всякому такому, тому довірити все сватам.
Наше свято було чудесним. Всі гості їли, пили, танцювали і веселилися. В той самий день я переїхала до батьків Артема і надалі ми мали проживати у них. Адже вони мали великий будинок, де місця вистачало на всіх. Тим паче за заповітом він належатиме моєму коханому.
Та на ранок я почула як моя свекруха розмовляє із кимось по телефону. З розмови я зрозуміла, що це її колега по роботі. Вона розповідала їй, як пройшло весілля, цікаві моменти а потім сказала:
– Та що там говорити про них? Це потрібно геть затуманеними бути, щоб не помітити, що вони платять набагато більше від нас. Якби я знала таке, то ще би кілька тисяч дописала і ніхто не зрозумів би, принесли б гроші на блюдечку.
Тоді пролунала пауза, і свекруха сказала фразу, що мене добила:
– А яка там їм різниця? Вони кошти наготували, аби тільки своєї дочки спекатись.
Я не могла далі винести цей діалог. Як можна в очі мені і моїм батькам так посміхатись, а позаочі говорити такі нісенітниці? Влаштовувати скандали не в моїх правилах, тому я вирішила просто промовчати, а увечері поговорити із чоловіком.
Він був шокований не менше мого. Ми разом пішли до свекрухи та свекра та сказали, що про все знаємо. Ніна Матвіївна спочатку намагалась придумати якісь відмовки, але потім зрозуміла, що тут уже ніякі слова не допоможуть.
– Так яка вам різниця? Я ж ці гроші собі не заберу на той світ, все одно вам будуть.
У мене просто слів не стало. Обібрати моїх батьків, які цілодобово працювати на роботі заради цього весілля і прикриватися хорошими намірами?
Зараз я не знаю,як ми маємо далі жити разом і терпіти присутність один одного. З чоловіком ми вже обговорювали оренду окремого житла або квартири в кредит. Я не зможу просто більше будувати нормальні стосунки із такими підлими людьми.
