Скільки років Марина мріяла про відпочинок в горах разом з чоловіком. Сама вона часто їздила в Карпати та дуже хотіла, щоб і її Артем так само полюбив гори, як любила їх вона. Але він був інший. Його цікавила лише робота. Звісно, він чоловік та повинен годувати свою сім’ю, але дружина також потребувала його уваги.
Якось Марина взяла з Артема обіцянку, що в її день народження він виконає будь-яку її забаганку. Звісно ж вона вже знала, що побажає. Жінка хотіла провести цей один день в горах разом зі своїм коханим. Він завжди виконує свої обіцянки, тому той день народження Марина запам’ятала на все життя. Якби знала, чим все закінчиться, краще б попросила якесь дороге кольє на подарунок.
Щоб не витрачати час на дорогу в святковий день, сім’я прибула до готелю ще з вечора. На ранок Артем замовив Марині в номер святковий сніданок. Та до полудня вони провели час в номері. А після обіду Марині захотілося хоч трішки прокататися на лижах. Артем був не проти, адже це її день. Доки жінка каталася, він вирішив зробити їй сюрприз та самому стати на лижі. Нехай вона знає, на що він здатний заради неї.
Щоб було не так страшно, Артем вирішив найняти інструктора. Ним виявилася молода дівчина Аня. Вона терпляче показувала чоловікові, що за чим робити, як правильно тримати корпус, щоб втримати рівновагу. Та якось ненароком вони обоє упали прямо в сніг та якесь незрозуміле відчуття з’явилося у обох. Від ніяковості інструктор з учнем вирішили закінчити зайняття.
Коли Марина повернулася, то Артем з інструктором якраз поверталися до бази та чоловік захотів показати, чого він навчився з інструктором. Звичайно, жінці було незвично бачити коханого на лижах та й не дуже в нього це вдавалося. Вона бачила, як він старається, та вирішила не знущатися з нього й запропонувала повернутися до готелю.
Уже наступного ранку сім’я поверталася додому. Марина була задоволена, що нарешті показала чоловікові гори. А Артем думав зовсім про інше. З його думок ніяк не виходила Аня. Він відчував, що дівчина також відчула той трепет, що і він. Чоловік відганяв думки про іншу жінку, бо в нього ж є своя.
Через декілька тижнів на роботі у Артема планувалася корпоративна вечірка для співробітників. Щоб дати можливість працівникам змінити обстановку, керівництво вирішило організувати поїздку в Карпати на вихідні. Звісно ж, Марина засмутилася, що проведе цей вікенд без коханого, але змирилася, адже Артем не міг відмовитись від поїздки. Він працював керівником підрозділу та за дорученням директора мав взяти на себе всі організаційні питання на відпочинку.
За збігом обставин для колективу були заброньовані місця в тому ж готелі, де Артем був з Мариною. Разом з усіма чоловік знову вирішив стати на лижі. Як не дивно, його знову зустріла Аня та запропонувала свою допомогу. Артему було соромно, але він не міг відвести очей від прекрасної дівчини. Доки всі співробітники були зайняті освоєнням схилу, чоловік запропонував їй втекти від усіх та поговорити. Аня вже хотіла запротестувати, але не втрималася, бо й сама довго чекала їхньої зустрічі.
За розмовою виявилося, що у пари багато спільних поглядів на життя. Аня не дуже любила свою роботу, мала освіту бухгалтера, але за фахом так і не влаштувалася. Спочатку мама хворіла, тому дівчина не могла працювати повний робочий день. Перебивалася підробітками – подруга працювала в клінінговій компанії та часто брала її з собою на підмогу. Звісно ж, і гонораром ділилася. Коли мама померла, Аня залишилася одна. Тепер був час на все, але знання, отримані в інституті, були застарілі, а навчатися повторно вже не було коштів. Подруга знову допомогла з роботою та влаштувала на гірськолижному курорті. Зарплата хороша та й подалі від дому та поганих думок, адже не звикла вона жити на самоті.
Артем переконував Аню повертатися в місто, адже він відчував, що жити без неї не може. З дружиною розлучиться та вони зможуть одружитися. Аня не поспішала з таким рішенням, але їй були приємні залицяння Артема, тому наступну ніч вони провели разом.
Повертаючись додому, Артем розмірковував, як скаже про все Марині. Він знав, що вона засмутиться, але їх нічого не зв’язувало. Те почуття, яке здавалося коханням, давно вщухло. Чоловік думав, що проблем з розлученням не буде. Та вдома Артема чекала несподівана новина. Марина приготувала романтичну вечерю й навіть не помітила, що чоловік став якимось чужим. Жінка поспішала з новиною, яку дізналася вранці – вона вагітна.
Такого повороту Артем не очікував. Він кохав Аню, але й власну дитину покинути не міг. Він вирішив, що про зраду нічого не скаже та залишить все, як є. Можливо дитина зблизить подружжя, а курортний роман забудеться, як страшний сон.
Коли народилася донька, Артем був найщасливішим татом. Дівчинка була недоношеною, але здоровою. Він не відходив від ліжечка ні на хвилину, як в лікарні, так і вдома. Дружина навіть стала ревнувати його до доньки, адже їй він тепер не приділяв багато часу. Він так і не зміг забути Аню, але доньку покинути не міг.
Марина не захотіла годувати Кірочку грудьми та з першого дня перевела її на штучне вигодовування. Жінка не часто брала дитину на руки та весь час нарікала на чоловіка, що той дуже багато часу їй приділяє. Одного дня Марина заявила, що чоловік з дочкою їй набридли та щоб вони обоє забиралися геть. Квартира, в якій вони жили дісталася жінці від батьків, тому Артем навіть не сперечався.
Він зібрав речі свої та Кіри й уже знав, куди піде в першу чергу. Адресу Ані дізнався давно. Він навіть знав, що вже декілька місяців вона повернулася додому й ніде не працює. Звісно, тоді в Карпатах Артем вчинив не дуже добре, але він щиро її кохав та вирішив, що якщо не пробачить його, то запропонує дівчині роль няні для Кірочки.
Артем натискав на дзвінок дверей коханої та щиро сподівався на прощення, але ніхто не відчиняв. З сусідньої квартири вийшла бабуся й сказала, що Аню до лікарні забрала «швидка». Чоловік злякався, що з нею щось страшне сталося. Коли дізнався, що її повезли до пологового будинку, то засмутився, бо вирішив, що вона знайшла іншого і тепер щаслива без нього. Підрахувавши в голові дати, він зрозумів, що Аня поїхала народжувати його дитину.
Кірочку Артем завбачливо залишив у бабусі, бо не знав, чим закінчиться розмова з Анею. Тому йому нічого не заважало відразу ж поїхати до пологового будинку. Через декілька годин Артем став багатодітним татом, адже Аня народила двійню.
Розлучення з Мариною пройшло швидко. Вона не претендувала на дитину, бо вже знайшла багатого іноземця та збиралася виїжджати за кордон. Артем не став зволікати з освідченням, адже вони з Анею й так багато часу втратили один без одного.
