Якщо донька доросла нехай спробує пожити сама

Ольга жила лише з мамою зі школи. Батько їх залишив, і вони жили лише в двох. Мама старалася, давати всю любов яку мала, та виховувала як хорошу людину. Все було гаразд, вона навчалася в школі все було добре, брала активну участь в житті школи, всі її знали як веселу дівчину та яка прийде на допомогу.

Після закінчення школи, Ольга поступила навчатися на журналіста, так як навчальний заклад був в тому ж місті  де вона жила,  тому вона продовжила жити з мамою. Мама була рада цьому бо вона зможе приглядіти за своєю донькою, можна сказати що в житті Ольги нічого не змінилося, вона як і раніше як вставала рано, сніданок був готовий сніданок.

Навчалася Ольга добре, проблем з навчання не було здавала всі іспити вчасно та без проблем. Та кожного разу хвалилася мамі як вона впоралася цього разу.

Але все змінилося як вона перейшла на другий курс, Ольга перестала розповідати матері про навчання, та коли мама запитувала про навчання, вона завжди бурмотіла щось собі під ніс. Через деякий час вона перестала радитися з мамою, і почала робити як хоче думала що так правильніше. Коли мама питає чи все добре в неї чи немає проблем, Ольга завжди каже, що вона вже доросла вона справиться сама, не треба хвилюватися. 

Одного разу випадково мама почула розмову по телефоні, вона розмовляла з кимось та по розмові вона зрозуміла що вона хоче почати з кимось жити і казала що поговорить з матір’ю. Після розмови Ольга підійшла до мами та сказала що хоче познайомити її зі своїм хлопцем, мати погодилася і вже зрозуміла про що вона хоче розказати.

Настав день коли вони мали прийти, мати приготувала та наклала на стіл. 

  • Мамо знайомся це мій хлопець Степан
  • Приємно познайомитися, давайте пройдемо на кухню там вже накладено на стіл, та можна посидіти.

Вони пройшли на кухню, спочатку розмова була важкою як для Ольги так і для її хлопця, ти більше він був дуже сором’язливим. Майже нічого не казав лише відповідав на запитання.

І тут Ольга набрался сміливості сказати те що хотіла. 

  • Мамо ми вирішили з’їхатися та жити разом
  • Доню я рада за вас рада, що ти можеш жити з людиною яку любиш. ви поки поговоріть попийте чаю а я йду допоможу тобі речі зібрати.
  • Тобто речі зібрати? – незрозуміло запитала Ольга
  • Ну як вам ж треба жити самим я вам буду заважати, та і вам захочеться бути самим, тому я розумію що ви хочете переїхати на свою квартиру.
  • Що але як? Ми ж студенти  нашої стипендії не вистачить на те щоб орендувати квартиру.
  • Ну нічого ти сама казала, що ти вже доросла, тому ти можеш піти на роботу, зранку будете ходити на пари а після будете працювати на неповному робочому дні. 

Деякий час Ольга сиділа задумлива, та нічого не казала, а потім вона взяла хлопця та пішла з ним поговорити на самоті. Після він пішов, а Ольга вибачилася перед мамою за те що відбувалося.

Оцените статью
Якщо донька доросла нехай спробує пожити сама