“Якщо ви не подаруєте нам свою квартиру, то онучку не побачите!”- сказав зять Наталі Миколаївні.

Дочка Наталі Миколаївни вийшла заміж за свого одногрупника. Дозволу вона не запитувала у матері і благословення не просила. Але ніхто не думав, що у молодого подружжя будуть конфлікти з тещею та через деякий час зять перестане спілкуватись матір’ю дружини.

Вони посварились через те, що літня жінка не дозволила молодим людям жити у квартирі, яку подарував їй батько. Зараз вона її здає в оренду, а сама живе у квартирі, яку колись придбала разом з покійним чоловіком. 

Одного дня зателефонувала дочка і сказала, що вона з нареченим не планує святкувати весілля, а гроші на святкування вони хочуть відкласти на житло. Її мати погодилась і сказала, що це хороша ідея. А через місяць вона побачила фотографії з весілля у соціальних мережах. Їй вони нічого про святкування не сказали, а самі святкували.

Жінці було дуже образливо і вона зателефонувала до дочки та запитала чому вона на весілля її не запросила. Василина пояснила матері, що вони святкували тільки з друзями і тому батьків не запрошували. “Отже, квартири вам не потрібно, бо маєте гроші на святкування”. – сказала літня жінка.

Зять дуже розізлився, бо думав, що теща квартиру їм подарує. Але вона вирішила молодим людям не допомагати через те, що вони її не запросили на весілля.

Минуло два роки і у Василини та Олександра народилась донечка. Наталя Миколаївна купила дитячий одяг, іграшки і фрукти та поїхала у гості до дочки та зятя.

Коли жінка була у них в гостях, Олександр сказав тещі:

– Я хочу, щоб онучку ви прописали у квартирі, яку ви здаєте в оренду і нам це житло подарували. Важко нам з немовлям на орендованих квартирах жити, ми хочемо мати власне житло.

– Я квартиру вам дарувати не буду і це моє остаточне рішення. Ви колись мене переконували, що будете збирати гроші на своє житло. От і збирайте. А онучку я не припишу, бо не зможу її виписати, якщо я захочу продати квартиру.

– Тоді ви онучку не побачите! Забирайте свої речі і йдіть геть!

– Добре, Олександре. До побачення.

Наталі Миколаївні було дуже образливо, вона вирішила більше не спілкуватись зі зятем та дочкою.

Минуло три роки і жінка не бачилась ні з онучкою, ні з дочкою. Фотографії дівчинки вона бачила у соцмережах, де Василина постійно їх виставляла.

А декілька днів тому зателефонувала дочка:

– Мамо, як у тебе справи?

– Все, добре.

– Я хочу вийти на роботу, а у дитячий садочок Надію не взяли. Можеш сидіти з дитиною поки я буду на роботі?

Я не можу сидіти з дитиною, бо твій чоловік сказав мені, що не дозволяє бачитись з нею.

– Це було колись і йому дуже соромно за свої слова.

– Якщо йому соромно, то нехай сам до мене зателефонує і вибачиться. Тоді я подумаю і може я посиджу з дитиною.

Оцените статью
“Якщо ви не подаруєте нам свою квартиру, то онучку не побачите!”- сказав зять Наталі Миколаївні.