З понеділка Лізу на роботі не впізнали. Співробітниці підходили і зі здивуванням запитували, де вона дістала такі речі.

Ліза полюбляла мати гарний вигляд. Коли закінчила школу, мріяла виграти конкурс краси. Та все, чого достигла, це брала участь в такому конкурсі в інституті. І побачила, хто виграє. Виходить не обов’язково бути красунею, а слухати що тобі пропонують і погоджуватися. Пропонували й Лізі товстий чоловік з суддів. Та те що він пропонував, то не для Лізи. Вона таким займатися не буде. Тому й не виграла, а в неї були всі шанси. Виграла Тоня, яка погодилася «дружити» з головою суддівської команди.

Більше Ліза не стала мріяти про такі конкурси, а закохалася в однокурсника і згодом вийшла за нього заміж. Кохання, захист диплому, малі діти. Все так закрутилося, що не до краси. Нескінченні хвороби дітей, чоловік, який не має постійної роботи, нестача грошей. Це все стало нестерпним. А ще погляди подруг, які вважали її винною в тому, що сімейне життя з Петром дає збій.

Коли діти пішли в дитячий садок, Ліза знайшла роботу. Платили по середньому. Якби й Петро заробляв так, як Ліза, то жили б нормально. Коли вийшла на роботу, зрозуміла, що одяг у неї застарілий, дивляться на неї зневажливо. Одна зі співробітниць розносила плітки, що Ліза і чоловіка довела до того, що бідолаха не знає яку роботу знайти, щоб задовольнити потреби дружини. Те все Ліза слухала, стиснувши зуби. Не звикла вона розповідати про своє сімейне життя, яке б воно не було. А от придумують про неї всякого.

Неприємно, але що робити? Сперечатися точно не буде. Одного дня прогулюючись, шукаючи крамницю, де можна купувати одяг дешевше, побачила магазин з вивіскою «Одяг на вагу». Зайшла подивилася, і зі здивуванням почала вибирати собі сукню, костюм, штани. Дітям немало всяких речей вибрала. А заплатила копійки. От тільки з запахом щось потрібно робити. Та продавчиня порекомендувала кілька разів випрати, і запах зникне. Так і зробила.

З понеділка Лізу на роботі не впізнали. Співробітниці підходили й зі здивуванням запитували, де вона дістала такі речі, і Лізі до лиця. Подивилися на дівчину зовсім іншим поглядом. Не інакше, як чоловік одягає Лізу в дорогі речі. Дивилися на неї й заздрили. А Ліза тільки всміхається. Та вона б повела їх у той магазин, та соромно, і потім, не будуть на неї дивитися з захопленням. А так хоч менше пліткуватимуть про її родину.

Оцените статью
З понеділка Лізу на роботі не впізнали. Співробітниці підходили і зі здивуванням запитували, де вона дістала такі речі.