З появою в Максима xв _opoбu, а потім – пенсії, матір розцвіла. Нарешті в неї з’явилися гроші на власні потреби

Максим xв0piв на цукровий діабет першого типу. Батьки оформили йому пенсію, яку забирали собі. Хлопчина ні копійки не мав з тих грошей. Всі кошти йшли на молодшу сестру. У всякому разі, так казала матір.

Мама завжди говорила Максиму:

– Інсулін тобі видають безкоштовно. Все інше – купуємо ми. Тому та пенсія тобі не потрібна! Ми дамо їй ради.

Максиму не подобалося, як батьки транжирили його гроші. Боротися з ними він не міг. Був ще замалий. Час йшов. Хлопчина виріс. В свої вісімнадцять, він, зі скандалом, відібрав карту. Тепер пенсія була виключно його. Як тільки Максим це зробив, одразу пішов з хати жити до друга.

Мама ніяк не могла з цим змиритися. Вона бігала до сина кожен день. Влаштовувала грандіозні скандали. Кидалася на сина з кулаками. Жінка була переконана, що сину гроші не треба! Ліки безкоштовні! Його пенсія потрібна в сім’ї. В нього є молодша сестра, про яку треба піклуватися, а він егоїст. Думає тільки про себе.

Максим ледь тримав себе в руках. Було надзвичайно соромно перед другом. Кожен день він вимушений слухати ці концерти.

Врешті-решт, хлопець не витримав. Переїхав в інше місто. Подалі від своєї ненормальної матері. Спокій тривав не довго. Жінка знайшла його новий номер телефону. Почала дзвонити сорок разів на день.

– В тебе є сестра! Ти повинен думати про неї! Через тебе вона пішла в школу у старій шкільній формі! Ми тут голодуємо, а ти жируєш на свою пенсію! Правда ж? – Кричала в слухавку матір.

Максим тільки піднімав очі до стелі:

– Жирую на тисячу п’ятсот гривень? Мам, ти серйозно?

Жінка нічого не чула. Її вкрай образила втрата халявних грошей. Вона звикла до них, за стільки то років. Правду кажучи, ні копійки з них не йшло на сестру. Іноді 200-300 гривень перепадало, але більшу частину суму матір витрачала на себе. Чоловік не давав грошей на нігті чи стрижку. Працювати не хотіла. Звикла жити за чужий рахунок.

З появою в Максима хвороби, матір розцвіла. Нарешті в неї з’явилися гроші на власні потреби. Раз в два місяці, чисто задля годиться, витрачала символічну суму на нову футболку для дочки чи якісь дешеві туфлі.

– Мам, до побачення. Я зайнятий. – Максим кинув слухавку.

Особисто йому, все зрозуміло. Він давно розкусив свою матір. Йому було шкода свою молодшу сестру. Її точно чекає та сама доля. Як тільки в неї з’являться хоч якісь гроші, скажімо, стипендія, матір все забере на свої потреби.

Жінка не заспокоювалася ще довго. Вона витратила довгих два роки, аби переконати сина віддавати їй гроші. Не вийшло. А там вже й дочка в коледж пішла і стипендію почала отримувати. Продовження історії всім зрозуміле.

Оцените статью
З появою в Максима xв _opoбu, а потім – пенсії, матір розцвіла. Нарешті в неї з’явилися гроші на власні потреби