З чоловіком ми вже третій десяток років живемо душа в душу. В нас є тільки наша донечка Софійка. Вона виросла і привела нам додому свого хлопця. Чесно скажу, Олег — далеко не найкращий варіант. Він не схожий на порядного хлопця. Він грубий, неотесаний, постійно якісь сороміцькі анекдоти за столом викрикував, вихованістю й етикетом там і не пахло. Одразу до мене на “ти” й “Василівна”. Я такого не розумію. Добре, чоловіка вдома не було тими днями, йому пощастило відтягнути цей момент знайомства із майбутнім зятем.
Я у свою донечку всю душу вкладала! Вона у мене єдина. Я її в найкращу школу в нашому місті віддала, потім на різні гуртки, потім до репетиторів з англійської, бо доця проявляла інтерес до мов. Словом, я їй все найкраще віддавала. Вона ніколи ні в чому не була обділена, жила й горя не знала, а ми з її батьком працювали для цього, не покладаючи рук. Вона виросла справжньою красунею, з перспективним майбутнім. І потім вона привела додому цього Олега, незрозуміло звідки, яка у нього сім’я, походження, хто він взагалі! Він був схожий на якогось хулігана.
Це я зробила ще при першій зустрічі такий висновок. А потім мені випала нагода познайомитися з його дядьком і тіткою, які його виховували. Інколи глянеш на людей і можна сказати, що у них на думці. В сім’ї Олега гроші — то найголовніше. Очевидно, що наша Софія дуже добрий варіант. Батько постійно за кордоном, гроші у нас є, жити є де, машина в гаражі стоїть.
Чого не скажеш про Олега. Він голий і босий. І так вчепився в нашу Софу, що годі й відірвати його. А все це через гроші. Не вірю я, що він любить мою донечку. І в цьому я пересвідчилася після весілля. Мало того, що більш ніж половина була нашим коштом, так потім після весілля Олег певно очікував, що ми дамо їм пачку грошей на життя, що він житиме на наші гроші, як робив до цього часу. Бо він це відверто сказав, мовляв, роботи для нього в місті немає, а жити за щось треба. Але мій чоловік такого не дозволив би ніколи. Для нього чоловік має приносити гроші в дім.
Зрозумівши це, Олег почав забороняти нашій Софі з нами спілкуватися, приїжджати й бачитися. Це звучить дико, але так було. Він маніпулював нею, вказував їй, що робити, коли говорити. Я й уявити собі не могла, що доця буде жити з таким чоловіком. А головне, вона його слухала й захищала. Дорікала, що це ми з батьком упереджено ставимося до Олега.
Все дійшло до того, що ми перестали спілкуватися на кілька місяців. Потім я дізналася, що Софа вагітна. Я думала, це якось поправить ситуацію, але все ще гірше стало. Жалівся на мене, що я його не люблю, бо він бідний і сирота. Давив Софа на жалість, а вона його так любила, що вірила не задумуючись всім його наклепам.
З внуком нам заборонили бачитися, я навіть його фото не маю. А тепер думаю собі, ось вкладаєш в дитину всю душу, а потім трапляється їй такий чоловік, який крутить нею, як хоче. Не для такого я її виховувала…
