З виду неkpасива, окуляри, очі дивляться немов у різні сторони. Можливо те, що вона сторонилася інших, і чекала лише наcм _ішки, привернуло увагу молодого аспіранта.

У Ніни й Івана виростали двоє діток. Старша донечка Аня, менший братик Олексій. Але була одна відмінність між ними. Аня виростала улюбленою донечкою, Олексія не любили всі, мама, тато, сестра. На вулиці його передражнювали, сміялися з нього. Хлопчик був кривий. Одна нога коротша за другу. Скільки себе пам’ятає Олексій, на нього завжди дивилися, як на дитину, яка не повинна бути серед них.

Мама старалася якомога менше спілкуватися з сином. Під різними приводами відправляла його якомога далі від себе. Скільки пам’ятає Олексій, мама ні разу не приголубила, не сказала доброго слова. Йому не було місця ні дома, ні на вулиці, ні в школі. Хлопчик звик до такого відношення, другого не чекав. Але мрія була в нього. Коли виросте, поїде звідси, і більше не повернеться. Минули роки, Олексій закінчив школу. На випускний бал хлопець не пішов. Йому там робити немає що.

Через те, що Олексій добре вчився, подав документи в інститут в іншому місті. Його прийняли відразу. В інституті Олексій з подивом виявив, що над ним ніхто не сміється, не дражнять. Навпаки, його поважали як розумного чоловіка. Тільки коли став студентом, зрозумів, яке прекрасне життя і навкруги добрі люди. Закінчив навчання Олексій з червоним дипломом. Як кращого студента, йому запропонували посаду в тому інституті, де навчався. Згодом познайомився з дівчиною, яка поступила навчатися на перший курс. З виду некрасива, окуляри, очі дивляться немов у різні сторони. Можливо те, що вона сторонилася інших, і чекала лише насмішки, привернуло увагу молодого аспіранта. Вони познайомилися. Дитинство Інни схоже на дитинство Олексія. Те саме цькування. Зустрічалися два роки, одружилися. Просто пішли розписалися, посиділи в ресторані. Медовий місяць провели в Туреччині. Відпочили добре, надовго запам’ятали.

Минуло десять років. Олексій і Інна живуть добре, виховують двох жвавих синів. На відміну від Олексія, хлопчики не дадуть себе ображати. Ростуть дружними. Якщо хтось скаже погане слово про маму чи тата, обов’язково захищають. Одного разу в інституті зустрів знайому з їхнього міста. Вона підійшла, сказала, що його розшукують рідні. Дома Олексій розповів дружині про зустріч зі знайомою. Інна говорила так. Поїхати треба. Все-таки батьків не вибирають. Які є. Поїдемо всі разом.

На вихідний вирушили машиною. Їхати шість годин, але водії два, Інна й Олексій. За кермо сідали по черзі. Вже після обіду були на місці. Чоловік не впізнав свою маму. Перед ним стояла бабуся, чимось далеким нагадувала маму. У квартирі голі стіни, поламаний диван, на кухні обідраний стіл. Ото і все. Мама впала на коліна, просила вибачення у сина, що повелася з ним так. Тато помер, Аня вживає наркотики, винесла все з дому, б’є маму, коли та не дає грошей. Мама рада за сина, що в нього гарна дружина, прекрасні діти.

Олексій обіцяв допомогти. По перше влаштував сестру в клініку, оплатив лікування. Маму забрав до себе додому, нехай бавиться внуками, вони багато чому хорошому навчать бабусю.

Оцените статью
З виду неkpасива, окуляри, очі дивляться немов у різні сторони. Можливо те, що вона сторонилася інших, і чекала лише наcм _ішки, привернуло увагу молодого аспіранта.