Не знаю, як так вийшло, та відразу після весілля наші стосунки із нареченою склались не найкращим способом.
Всі друзі та родичі не розуміли мого вибору. Всі як один цікавились, для чого мені вона, та що я міг відповісти? Я неймовірно хотів мати сім’ю, діток, загалом міцну сім’ю. Ще з дитинства мріяв побудувати свій будинок за містом.
Я думав, що, можливо, з часом все налагодиться, та ставало дедалі складніше. А в день нашої річниці шлюбу (6 років) я взагалі дізнався про зради зі сторони Лариси. І до того ж, це не якесь мимовільне захоплення. Зради були регулярними та з різними партнерами. Мені набридло бути таким дурником, тож вирішив подати на розлучення.
Відразу після того, як ми роз’їхались, я був в стресовому стані. І боровся із ним за допомогою трудотерапії. Вирішив знайти кращу роботу. І мені вдалось.
Через деякий час я взагалі перестав згадувати про Ларису, вона ніби випала з мого життя, як невдалий досвід. Звичайно, таємницею й надалі залишалось, для чого було одружуватись, якщо вона планувала крутити з іншими?
І ось цієї зими я зліг із температурою. На роботу не виходив, бо просто не здужав нічого робити, та і не хотілось заражати інших. Тож повернувся до праці через декілька тижнів. За час моєї відсутності в компанії з’явилась нова працівниця. І ви не повірите, хто це був. Так-так, моя колишня дружина.
Як виявилося, вона не знала, що я тут теж працюю. Та все як склалось, так склалось. З Ларисою ми всіляко уникали зв’язку. Навіть інформацію по роботі передавали через колег. Потім керівник помітив, що між нами щось не те. І поставив умову: або працюємо нормально, або обоє шукаємо нову роботу.
Після тої розмови я постарався налагодити зв’язок з колишньою. Мені було дуже страшно починати розмову, адже здавалось, що вона знову почне зверхньо відповідати та ставитися до мене зневажливо.
Можете уявити моє здивування, коли вона почала відповідати нормально. Ми розговорились і я зрозумів, що нічого доброго з цього не вийде рівно тоді, коли вона запропонувала повернути все назад та спробувати наші стосунки знову.
Мені не хотілось знову починати це все, адже я й так довгими роками переживав той випадок. Я ж не мазохіст, щоб знову повертатись до початкової точки.
І добре, що саме тоді я прийняв правильне рішення, адже згодом дізнався, що Лариса мала стосунки із одним моїм колегою в той час.
Загалом, ця ситуація ще раз доводить те, що люди не змінюються. А тим більше такі, як Лариска.
